Шок-стрибок І.

...Неймовінна спека неначе притисла Артема до сухої гарячої землі. Важкий бронік давив на груди, в голові засів тупий біль, нестерпно різало очі, в горлі пересохло. Розпечений вітер звідкись доносив звуки далеких    вибухів та суху тріскотню автомантих черг . Хлопець спробував поворушитись. Вийшло не дуже. Тіло не слухалось.Доклавши невимовних зусиль, він спершись  на лікті озирнуся довкола. Кругом  розливалося золоте море соняхів , обпалене вогнем і збурене вирвами від артилерійських снарядів , в чистому сапфіровому небі повільно танув слід від літака. Запалені очі вихопили майже на горизонті темно-зелений  бусик . Знак червоного хреста на його дверцятах Артем скоріше відчув, ніж побачив. Майже затерпла ліва рука раптом натрапила на щось, що змусло його первести погляд у той бік... Від побаченого хлопець скочив на ноги. Посеред соняхів на пожухлій від спеки траві лежав Толя Безкутний. Широко розкинувши руки,наче збирався обійняти весь світ, він спокійно дивися вгору шматочками сапфірового неба, в яких вже не танцювали веселі " бісики".  Тоха! Толян! Толянич!!!  Найкращий фотограф серед чоловіків і найкращий чоловік серед фотографів! Байкер з соковитим баритоном, беззаперечний неформальний лідер будь-якого колективу, моє авантюрне і безбашенне альер-его,  це що, я тепер буду без тебе?!!  Перед очима Артема ніби крутилось  прискорене кіно, де вони поряд сидять в дитячих візочках і плюються пустушками " на дальність". дитсадок, школа, студенстькі роки , вечірки, три весілля, де був незмінним дружкою жениха, незаплановані зустрічі, опівнічні розмови, плани, мрії ,  жарти...  Почуття безповоротної втрати проникало в кожну клітину Артемового тіла, змішуючисть з пекучим розпачем   Хто?!! Навіщо?!!! За що?!!!  Відповідь ніби вбудувалясь в мозок, серце та нерви одночасно, і з явилась лють. Кришлалева, холодна, сталево- сильна. Вона невпинно росла  і, заповнюючи собою все навколо, несла хлопця кудись над соняшяшниками зі слідами та відголосками  бою... Останнє,що зафіксувала свідомість Артема перед зануренням у сталево- кришталевий потік, була група парамедиків, що бігли до нього  через поле.  Струнка рудоволоса красуня в камуфляжі та шоломі з червоним хрестом здалася знайомою...