Нереальна реальність

Ясно,що нічого не ясно I

Після ранкової кави Толік , прихопивши останні пиріжки і взявши з друга клятву невідкладно дзвонити в разі чогось екстремального , незрозумілого, підозрілого і просто так ,подався у справах.  Артем  вскочив у теплі кросівки, смикнув "блискавку" на модній куртці і рішуче ступив у  майже по весняному сонячний,іскристо-морозний день.Сита Бася дрімала на підвіконні.

Вчорашні події здавалися сном і вже не викликали ані здивування,ані паніки. Він був готовий махнути на них рукою і жити звичним життям. З кожним кроком росла впевненість,що все мине й забудеться.Та просто взяти і відмінити візит до езопсихотерапевта Артем не міг. По-перше,це ж він сам попросив допомоги, а по- друге ( насправді,важливіше,ніж по-переше) дуже вже кортіло побачити власницю глибокого сексуального контральто,яке напередодні  його заспокоїло, повернуло душевну рiвновагу і призначило зустріч по телефону.

До потрібного місця було недалеко. Піша прогулянка бадьорила і піднімала настрій. Дорогою Артемію посміхнулось дуже симпатичне  дитинча в хутряному смугастому комбінезончику,що ніяк не могло спокійно всидіти на руках у матусі.  А ще довгонога блакитноока красуня, вбрана у  димчасте оксамитове пальто, послала йому повітряний поцілунок майже з верхівки старого вуличного клена." Модель на фотосесії"-подумав Тьома. " Куди тільки не залізеш,заради вдалого кадру. Але ж, яка лялечка..." Замріявшись,парубок ледь не наступив на одноокого безхатька, що порпався в шматті під  залізним сміттєвим баком. Безхатько вишкірився майже беззубим ротом, зло блиснув єдиним сіро- зеленим оком , прошипів щось нерозбірливе і ковзнув під арку в найближчий двір. Саме  у цьому дворі  в одному з триповерхових будинків, збудованих ще в середині позаминулого століття, в трикімнатній квартирі  площею 95 квадратів і висотою стелі 3,8м, повній різноманітних старовинних,екзотичних і просто дивних предметів , жила і приймала клієнтів сертифікований кармолог Тамара Тумановська. ІІ знали всі у дворі і не тільки. Правда,навіть найближчі сусіди точно не могли сказати, коли вона тут оселилася,  чи є в неї якісь родичі і скільки їй років. Не заміжня. Не журнальна красуня. Проте, наче стодоларова купюра, подобалася всім  і одразу. В  допомозі ( за словами пацієнтів, найвищої якості) нікому не відмовляла..Артему  теж не відмовила. Навіть, з огляду на його професію.Треба сказати, що в цієї дами була стійка алергія на  медіа. То ж, представників преси і знімальні групи всіляких окультних програм вона  в прямому сенсі ганяла сраним віником.А тут взялась. Зацікавилась,видно не на жарт....

Тим часом Тьома піднявся крутими, на диво доглянутими мармуровими сходами і зупинився біля дверей без номера, але з табличкою. " Магістр Тамара.Тумановська.  Ще не пізно передумати ".

Враз молодий журналіст на фізичному рівні відчув,що означає "роздирають протиріччя". З одного боку бажання залишити все,як є, сумніви та страх перед невідомим розвертали  ноги на сходи до виходу, з іншого--  природна людська цікавість  та професійний "нюх" на сенсації   тягнули руку до дверного дзвінка. Артемій заплющив очі, глибоко вдихнув і героiчно натиснув кнопку поряд з табличкою...  




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше