Розділ 10

Десятий розділ

- Я нікуди не поїду! Ти не маєш права мене відсилати!

Якби Дороті могла, то билася до крові і виривалася з останніх сил. Але в присутність Ніла та його хлопців не давала їй таких можливостей.

За чверть години підопічні нелюдя запакували речі сестри та мами та занурили їх в екіпаж.

– Це на якийсь час. Поки не вирішиться ця ситуація, – заспокоювала я.

- Я тобі не вірю. Ти завжди мріяла зачинити мене в пансіонаті. А тепер у тебе з'явилася можливість зробити це.

- Ти пробудеш там два тижні до балу самовизначення. Потім зможеш повернутись.

– Не впевнена, що захочу повернутися до сестри, яка живе із убивцею, – кинула Нілу.

– Дороті! Ніл урятував тобі життя.

Сестра окинула мене поглядом сповненим ненависті, і мовчки пройшла до екіпажу, де на неї вже чекала маман.

У мене серце боліло від її слів. Ці емоції тут же відбилися на моєму обличчі, що не вислизнула від чіпких очей Ніла.

- Вона все переосмислить і зрозуміє. Їй потрібно трохи часу.

Він ніжно обійняв мене за плече і поцілував у верхівку.

- Може даремно ми їх відсилаємо?

– Дороті шукатимуть. Багато хто бачив, що вони були разом. Потрібно дотримуватися легенди про те, що вона втекла разом із матір'ю після того, що сталося. І ти не знаєш, де вони. Тебе допитуватимуть, але поки ти учасниця Шлюбного сезону тобі нічого боятися.

- Так, я пам'ятаю. А що потім?

- Після балу самовизначення ми поїдемо звідси і заберемо їх. Якщо, звичайно, ти не обереш когось іншого, – іронізував він.

- Ти мені робиш пропозицію чи шантажуєш?

- Я ще не вирішив. Можеш зробити вибір за мене?

- Не впевнена, що тобі сподобається моє рішення, - відповіла йому на шпильку.

Але замість образи на його обличчі прослизнула ніжність.

– Я знаю, що ти зробиш правильний вибір… Мені потрібно буде деякий час бути від тебе якнайдалі. Якщо тебе питатимуть де я, кажи, що не знаєш.

– Тебе не буде на балі самовизначення? – жахнулася я.

- Я буду поруч. Мої очі завжди стежитимуть за тобою. Не хвилюйся, я не дозволю нікому образити тебе. Бал самовизначення пройде без мене, але буде Патрік. Ти маєш вибрати його на роль свого обранця. Далі розповім, що робити.

- А якщо мені потрібно буде терміново тебе побачити?

- Тоді приходь у будинок на Тисовій вулиці. Де я вперше зробив тобі непристойну пропозицію.

Я посміхнулася від спогадів.

Хто б міг подумати, що все так обернеться.

- Добре. Я буду дуже сумувати.

В його очах промайнуло всепоглинаюче кохання.

– Розлука з тобою буде для мене тортурою.

Того ж ранку Дороті та маман покинули нашу квартиру у невідомому напрямку.

Увечері до мене завітали слідчі. Вони шукали сестру, яка могла розповісти, що сталося тієї фатальної ночі. Як і було обумовлено, я зображала розгубленість і говорила, що гадки не маю куди вона зникла.

Слідчі приймали мої слова скептично, але чи на них вплинуло заступництво герцога, чи Ніла – вони не чіплялися до моїх слів. Змовчавши, пішли з нічим.

Щоправда, за квартирою встановили стеження, але мене це не так лякало, як заспокоювало. Я побоювалася, що хтось із ікластого народу вирішить звинуватити мене в тому, і вирішить звести рахунки.

Але за кілька днів і від наглядачів зник слід.

Ніл не сказав мені, куди відвіз сестру, але його підручний передавав мені їх листи. У них маман скаржилася на несправедливість, щодо її титулу та становища. А Дороті віднікувалась парою загальних фраз. Листи були без адреси, та їх після прочитання забирав підручний.

Кілька разів біля мого будинку проходив Кайл Брекхем. Від неприємного журналіста мороз йшов по шкірі, але я знала, що він побоїться навіть наблизитися до мене. Поки я під опікою Нілу, я в безпеці.

Проте я не знала, що стало причиною його інтересу. Смерть вампіра, таємниче зникнення моєї сестри, або балетна прима в масці?

Загадкова танцівниця заполонила всі шпальти газет. Журналісти ставили гіпотези, проводили розслідування, писали розгромні статті. Але їм тут же спростовували.

Напередодні прем'єри нової постановки Тоні робив усе, щоб підігріти інтерес громадськості.

І не тільки це!

Відьма Марджері змушувала мене шаленіти на групових тренуваннях і добивала на сольниках із Владом. Від багаточасових танців я втомлювалася так, що моєю єдиною мрією було забути і заснути.

А ще виступити на цій чортовій прем'єрі, щоб нарешті позбавитися цього хвилювання!

Всі ці дні від Ніл не було жодної звістки. Я дуже сумувала за ним, чітко розуміючи, що мені його не вистачає. Якось безглуздо і по-дитячому було все життя уникати інших, щоб зрештою закохатися в одного з них.

Любі мої, планую поновити написання книги. Сподіваюсь вийде частіше викладати продовження. До того ж на моїй сторінці почалась викладка нового романа "Наречена для чудовиська" Буду рада бачити всіх в рядах читатчів.