Розділ 5 (6)

***

Одинадцять років тому

З останнім ударом годинника Меггі сповзла з ліжка, беззвучно пройшла повз сплячу доглядальницю і вийшла в коридор. У руках стискала ненависні пуанти, з надією раз і назавжди їх позбутися.

Все навколо було вкрите мороком, але вона пам'ятала кожен куточок. Їй не важко було безшумно спуститися сходами і вийти до місця зустрічі з сином конюха.

Хлопчик лякав її, але бажання  знищити надокучливі танцювальні туфелі перемогло страх. Як було і обумовлено двері чорного ходу виявилися не замкненими.

Темрява скрадала обриси дерев та кущів. Жива дитяча фантазія домальовувала страшних монстрів, готових напасти будь-якої миті. Але незважаючи на це, Меггі йшла до місця зустрічі.

Дівчинка підійшла до стайні, і їй на зустріч вийшов хлопець.

– Прийшла? - Меггі кивнула. - Ходімо, поки доріжку ще видно. Потрібно поспішати.

Нильсон узяв її за руку і потяг за собою. Вона бігла, спотикаючись о вибоїни, але не чинила опір. З якоїсь незрозумілої причини її заворожувала самовпевненість хлопця.

Незабаром обриси особняка зникли за верхівками дерев. А темрява стала настільки густою, що Меггі ледве бачила свого провідника.

- Ще довго? Я втомилася та хочу додому.

Нільсон різко зупинився. Він оглянув невелику розвилку, що обросла густим лісом.

– Майже прийшли. Стривай тут пару хвилин. Нікуди не йди. Я мушу подивитись чи туди ми згорнули.

– Але…

- Чекай мене тут, я прийду за хвилину. Чи ти хочеш потонути разом зі своїми черевичками?

- Гаразд. Я почекаю.

Він відпустив її зап'ястя і розчинився у темряві. Меггі залишилася одна в лісі, притискаючи до грудей ненависні пуанти. Звуки розбурхували кров, але вона стояла на місці і чекала на повернення хлопчика.

Нільсон зробив кілька кроків у бік куща шипшини і завмер. Меггі його не бачила, але він виразно бачив її. Кожен сантиметр одягу, запах і навіть звук ударів серця – все це викликало в нього нестримне бажання… крові.

Хлопчик був народжений лютоволком. Він був чистокровним перевертнем, але до зустрічі із середньою О’Брайен ніколи не підозрював, що це означає насправді. Він вів розмірене життя, переймаючи знання батька. Поки в не з’явилося  дівчисько в гарному платті.

Його слух став гострішим, бо йому треба було знати де вона і чим займається. Він тинявся під її вікнами, слухаючи як вона займається балетом. Він став її невидимою тінню, а вона – його прокляттям.

Все в його світі заполонила Меггі О’Брайєн. І він, вирішив покінчити з цією тортурою, позбувшись докучливої дівчинки!

Сильний порив вітру колихнув волосся Меггі і вдарив ароматом в обличчя хлопчика.

Момент настав!

Тіло затремтіло, і почало змінюватися. Густа шерсть покрила шкіру. Гострі зуби змінилися на гострі ікла, а замість нігтів з'явилися звірячі пазурі. Нільсон встала на четвереньки, приймаючи подобу вовка.

Всі його почуття замкнулися на маленькій дівчинці за кілька метрів від нього. Він пригнувся, вишкірив ікла і погрозливо загарчав.

Меггі здригнулася і обернулася до звіра обличчям. Удари її серця стали гучнішими і швидшими, хвилюючи майбутнього вбивцю.

Вона позадкувала. Нільсон приготувався до фатального стрибка, як раптово величезний чорний монстр збив його з лап, відкидаючи на десяток метрів. Він боляче вдарився в дерево, втрачаючи відчуття реальності.

Коли хлопець розплющив очі на небі з'явилися перші світанки. Він лежав на траві в людській подобі. Поверх голого тіла лежала стара ковдра. Він одразу впізнав її, як і того, хто її приніс.

Конюх стояв у парі метрах від сина, спостерігаючи за його пробудженням.

- Батьку, а де?

– Меген О’Браєн спить у своєму ліжку. Я повернув дівчинку додому, і вмовив не розповідати про твою витівку... Чим вона тобі завадила, Ніле? Що спонукало тебе на вбивство, синку?

Батьківський погляд бетонною литою впав на юнацькі плечі.

- Вона мене дратувала. Як скалка в'їлася в думки, її неможливо позбутися. Ненавиджу!

- Дурень! Ти мало не зробив самої жахливої помилки у своєму житті. Ця дівчинка - твоя справжня пара. Але ти надто малий, щоб це зрозуміти.

– Пара? - ошелешено промовив Ніл.

- Але тепер тобі її не видати поки я живий. Ти сьогодні ж їдеш з маєтку. А я буду поряд з нею, щоб ти більше не робив помилок.