Розділ 4 (4)

— Гадки не маю, про кого ви говорите. У моєму оточенні немає ваших побратимів, — збрехала.

— Якщо вам так комфортно, я теж вдаватиму, що не знаю цієї людини.

Останні хвилини танцю ми провели мовчки. А коли закінчилась музика, я без зайвих слів попрощалася з партнером.

На сьогодні моя робота виконана. Усі помітили мою присутність, а тепер можна непомітно зникнути. Я спитала у офіціанта, де знайти вбиральню, але замість зазначеного напрямку пройшла коридором до виходу. На щастя, ніхто не кинувся йти за мною слідом. Я спокійно вийшла надвір і попрямувала до карети, яка чекала на мене весь цей час.

Ступила на підніжку, піднялася всередину і, лише коли за мною захлопнулись дверцята, помітила присутність непроханого гостя.

— Ще раз вітаю, люба, — нахабно промовив Еліот.

Він сидів на обтягнутому оксамитом кріслі, спершись на спинку. Я позадкувала, але в цей момент екіпаж різко сіпнувся і поїхав. Я не втрималася і потрапила прямо в руки нелюдя.

Крижані руки обхопили мої плечі, усаджуючи поруч із собою.

— Відпусти, інакше я закричу!

— Я зламаю тобі шию раніше, ніж ти встигнеш пікнути. — Він із шумом втягнув повітря біля моєї шиї. — Ти огидно пахнеш псиною. Мені не подобатися, як ти поводишся, Меггі. Ти вимагаєш покарання.

— Я завжди погано поводилася з такими чудовиськами, як ти, — спробувала вирватися, але він лише сильніше притиснув до себе.

— Значить, треба вибити з тебе цю дурню. Ти забула, хто твій господар? То я нагадаю.

Еліот вишкірив рота, демонструючи величезні ікла. Я спробувала закричати, але його долоня затулила мені рота. Він відкинув волосся, оголюючи мою шию. Його дихання обдало її холодом. Думки забилися в паніці. 

Я не хочу вмирати! Не хочу стати таким, як він!

Раптом Еліот захрипів, наче щось перехопило його подих. Хватка монстра ослабла, і я відскочила від нього на протилежне сидіння.

Те, що я побачила, викликало в мене паралізуючий шок. Напівпрозора змія величезних розмірів обкрутила вампіра, намагаючись встромити в нього свої зуби. Лорд звивався у невдалих спробах вибратися. Але кільця навколо його тіла ще сильніше стискали чоловіка.

Карета мчала на величезній швидкості, і на горбку двері відчинилися навстіж. Змій помітив це і з усієї сили викинув мерзотника на дорогу. Залаявшись, Еліот покотився по бруківці. Тепер він мене не дістане.

Монстр глянув на мене, а потім і сам зник у нічній темряві.