Розділ 9

Він підійшов настільки близько, що я відчула його дихання на собі. Я боялася вдихнути повітря. Я не знала, що робити, але вирішила відштовхнути його. Коли я це зробила, він здивувався і почав кричати на мене.

-І що це було? - сказав він, почавши ходити по кімнаті, то туди, то сюди.

-Ти про, що?

-Ти знущаєшся? Ти сказала, що не зустрічаєшся з хлопцями, яких добре не знаєш. І що я бачу. Непонятне чмо треться об тебе, а ти тому рада. - коли я почула від нього ці слова я трохи зраділа тому що він мене ревнує, значить щось відчуває до мене. У мене на лиці з'явилася посмішка.

-А яка тобі різниця. Може він мені сподобався? - звісно я зьрехала і мені стало некомфортно. Я не хотіла йому брехати.

-Що?  Я розумію, що я поступив як останній дебіл. Якби я тебе зразу вислузав то всього б цього не було б, але я просто боюся знову довіритися комусь.- він був явно здивований від цих слів. Але мені було цікаво хто його вже зрадив, але мені було зараз не до цього.

-Те що чув.

-Ти ж брешеш. - говорив він підходячи блище.

-З чого б це?

Він нічого не відповів, а тільки підійшов ближче і поклав свою руку мені на щоку. Я відчула, як скучила за ним, за цим запахом, за його очима в яких можна легко потонути.

-Я не повірю тобі. Ти хочеш зробити мені боляче, але ти не така. Я не міг полюбити мстиву людину. - я трохи здивувалася. Тобто він мене любить. Я не хотіла думати про це. Можливо мені причулося.

-Я тобі подобаюся? - вирішила перепетати його.

-Я люблю тебе.  - після цих слів він почав опускати руку по моїй шиї до живота. - Я люблю твою ніжну шкіру, яка на дотик, як хмаринка. - промовив він, проводячи подушечками пальців по моїй шкірі на животі. Його дотики були такі приємні. Я не хотіла щоб він зупинявся. - Я люблю твої очі, які такі глибокі, що в них можна загубитися і не знайти дорогу назад. - проказав він, замкнувши погляд на моїх очах. - Я не можу жити без твоїх шикарних губ, таких солодких від яких неможливо відірватися.

Я все більше і більше тонула в його словах. Я просто хотіла обійняти його і забути про все це. Адже всі можуть помилятися. Я просто була рада, що він біля мене я можу бачити його зблизька. Мої думки перебив Джейс. 

Він поклав свої руки на мою талію і притиснув до себе. І в один момент я відчула його ніжні губи. Він поцілував мене, а я відповіла йому. Я вже і забула, які його губи. Наш поцілунок ставав все пристраснішим. Я вже почала відчувати, як його руки почали опускатися нищена мої сідниці. Він однією рукою підняв мене і поклав на стіл. Мої руки опинилися в його шевелюрі, а його руки в мене на стегнах. Його дотики мене дуже заводили. Я не хотіла від нього відриватися, але прийшлося, адже нам потрібно було вдихнути повітря. Коли ми розімкнули поцілунок я подивилася йому в очі і промовила.

-Я на тебе не ображаюся.

-Я тебе люблю сонечко.

-Я тебе теж.

Посидівши ще разом, ми  вирішили піти до наших. Вечірка пройшла добре ми танцювали, веселилися. Джейс хотів, щоб я залишилася в нього, але мені потрібно було повернутися. Він зрозумів мої дії і я була вдячна йому за це.  Я повернулася в гуриожиток і заснула. 

Сьогодні мої перші пари і я хвилююся. Але все пройшло досить добре. Кіра дуже допомогла. І я вдячна їй. Всі пари ми сиділи разом і коли ставало скучно розмовляли.

Після другої пари ми пішли в кафе і там ми домовилися поговорити. 

Зайшовши в кафе, ми сіли за спільний столик і Кіра почала допит.

-То що розказуй?

-Ми разом.

-Я це і так поняла. Що сталося коли він тебе забрав на вечірці. - я розказала їй, а вона просто слухала. - Я дуже за тебе рада подруго. І що тепер?

-Ти про що?

-Ну я не знаю.

-Ну коли придумаєш приходи.

-Ловлю тебе на слові. - ми засміялися.

Випивши чай ми пішли на пари. Після них ми пішли до гуртожитку.

В п'ятницю після всіх пар я вирішила провідати дядю Артура.

Прийшовши додому, я побачила дядю Артура на кухні. Він пив чай. Я підійшла і сіла навпроти нього.

-Доброго дня. Як ви?

-Добрий день, дитинко. Добре. А ти?

-Також добре.

- То, що як там твій Ромео?

-Нормально. Ми помирилися.

-Це дуже добре. Може розкажеш як все пройшло.

Звісно я йому розказувала про те, як він ревнував мене, казав, що любить. Звісно про поцілунок я промовчала.

-Ну і добре, що ви не зробили моєї помилки.

-Да. Я також цьому рада.

-А як перший день в універі?

-Як на мене добре. Я думаю я звикну до цього.

-Завела подруг?

-Ні.

-Чому?

-Не знаю. Якось не хочеться. Мені доста і Кіри.

-Ну. Як хочеш.

Ми ще трохи поговорили, а потім я пішла до гуртожитку. Там мене мала чекати Кіра. Я ніяк не могла до неї дозвонитися і я ненажарт почала хвилюватися. Але коли я зайшла в кімнату я побачила як Кіра і Антон лежали і дивилися фільм.

-О. Привіт. - запитав хлопець.

-Добре. А ви?

-Також.

-А ми не самі - промовив Антон.

Повернувши голову на своє ліжко я побачила Джейса.

-Ну привіт. - промовила я.

-Привіт. Не хочеш підійти обняти мене. - ми всі трохи засміялися, але я все ж зробила це.

Я поставила сумку на тумбочку і присіла біля Джейса. Він акуратно і ніжно поцілував в щічку і обійняв.

-Сідай. І будемо дивитися фільм. - промовила Кіра.

-Я не проти. Тільки мені потрібно перевдягнутися.

-Не хвилюйся ми зачекаємо.

Я взяла речі і пішла в ванну. Перевдягнувшись в піжаму ( шорти та майку ) я вмйшла до них. Джейс вже не сидів, а лежав. Я підійшла і лягла біля нього, а він мене обійняв і ми почали дивитися фільм. Він виявся дуже цікавим. А дивитися фільм, відчуваючи кохану людину в сто раз краще. Додивившись фільм, ми пішли пити чай. Хлопці прийшли не з пустими руками. Вони принесли торт. Він був дуже смачний. Під час трапези Антон промовив.

-Дівчата, а може би ми залишилися у вас. Звісно якщо ви не проти.  - сказав Антон.

По обличчю Кіри було видно, що вона не проти. Та й я якщо чесно також.