Розділ 8

Коли я відправила повідомлення йому я дуже хвилювалася чи він послухає запис. Я підійшла до Кіри з Антоном і попрощалася з ними.

-Дякую що допомогли. Тепер все залежить від того чи він повірить цьому запису. Чи він взагалі буде його слухати.

-Не хвилюйся якщо любить передивитися і зрозуміє, що просто так образив тебе, а якщо ні то він тебе не достойний, або він просто ідіот. - пробувала втішити мене подруга.

-Якщо він має до тебе почуття він буде тебе побиватися. Я впевнений в цьому. - продовжив втфшати мене Антон.

-Я мабуть піду додому. Візьмуся за книжки. 

-Ти серйозно це останній тиждень перед початком навчального року? - обурено промовила Кіра. - То я під арештом, то ти збираєшся почати вчитися. Я думала ми цей тиждень проведемо разом.

-Я впевнена, що ти будеш мати компанію. - сказала я, вказуючи на Антона, а Кіра почервоніла.

-Ну тоді побачимось пізніше. - сказав Антон.

-Гаразд.

-Але коли це буде? - засмучено питала Кіра, адже знала, що я не відступлю від того, що надумала. ( чесно кажучи я була вражена, адже вона за короткий проміжок часу вивчила майже повністю ).

-1 ВЕРЕСНЯ - засміявшись промовила я.

Кіра мене обійняла, як і Антоном і ми попрощалися. Коли я приїхала додому, зразу пішла в душ, зняла мейк, переодягнулася в піжаму і лягла спати.

Останній тиждень канікул проходив погано точніше нудно. З Кірою ми тільки бачилися пару раз в кафе, а сьогодні вже  мій перший день навчання в універі. Я хвилювалася, але так, як ми з Кірою на одному курсі це мене заспокоювало.

З Кірою я поселилася в гуртожинку. Мені було важко вмовити батька на це, але я змогла чому була дуже рада. У нашій кімнаті була ще одна дівчина Ліля, але чомусь її всі називали Лія, вона була на другому курсі, але все ж ми подружилися. Вона мала чорняве волосся, низька зростом, трошки пухкенька, але вона була така мила.

Так як сьогодні перший навчальний день нас запросили на щорічну вечірку. Я не хотіла йти. Через Джейса. За цей тиждень він не раз писав мені, хотів зустрітися, але я це ігнорувала, можливо тому, що хотіла би він відчув, як було мені, коли він не хотів зі мною спілкуватися. Я знала, що він буде на цій вечірці і зустрічатися з ним не хотіла.

-Ну ходімо. Будь ласка. - вже біля години вмовляла мене Кіра піти з нею.

-Я не хочу. Іди сама.

-Ні я не допущу цього. Ти хочеш мене кинути саму?

-Ти не будеш сама, з тобою буде Антон.

-Він не зможе замінити мені подругу. До того найкращу. - мені було приємно від цих слів і все таки здалася.

-Гаразд.

-Ура.

Ми почали збиратися. Кіра одягнула джинсові штани та білу блузку на ноги взула туфлі. А ж вдягнула джинсові шорти та топ чорного кольору ( я дуже любила речі такого кольору, звісно на вечірки ), я думала спочатку, що одягнулася дуже відверто, адже більша частина мого тіла відкрита, але я згадала про Джейса і сумніви розвіялися. Волосся як і Кіра залишила розпущеним. 

На вечірку нас підвіз Антон. Вона проходила в будинку Джейса, як нам скащав Антон. Я дивувалася невже він помирився з батьком, але Антон розповів, що Джейс і не збирався з ним миритися. Тоді я подумала, що його не буде дома, а він скористався моментом і влаштував вечірку. Але нас Антон привіз в інший будинок не менш великий та не менш заворожуючий.

-Це що також їхній дім? - здивовано запитала я хлопця.

-Це дім мами Джейса. - відповів хлопець.

Ми вийшли з машини і на мене чекав неприємний сюрприз, ну принаймні я так показала. Біля входу я побачила Джейса. Я вирішила пройти повз, але мені це не вдалося. Він взяв мене вище ліктя і зупинив.

-Давай поговоримо. Будь ласка.

-Нам немає про що говорити.

-Я прослухав запис, який ти мені надіслала причом одразу. Я розумію, що поводився, як останній придурок, але вислухай мене... - я не дала йому договорити і вирвала свою руку.

-Я не спілкуюся з людьми, яких майже не знаю. - по лицю було видно, що він розгублений, а я просто обернулася і пішла в будинок.

Я одразу пішла до такзваної барної стійки. Спочатку я хотіла напитися, але потім подумала, що не варто. Я взяла зі столу апельсиновий сік стала в куток і почала просто дивитися на людей. Не знаю як довго я так стояла, але потім до мене підійшла Кіра.

-Пішли потанцюємо.

-Я не думаю, що це гарна ідея.

-Ну Емі давай. Буде весело. - я ще трохи подумала над словами подруги і все таки погодилася. Ми пішли і почали танцювати. Спочатку я була скутою, але потім я відчула музику і почала рухатися в такт пісні. Я засунула пальці між волосся і почала відриватися. Я забула те, що я тут не одна. Мене перебило те, що я відчула чиїсь пальці в себе на плечі. Я обернулася і побачила високого, красивого, накаченого хлопця.

-Привіт може познайомимося.

-Я не проти. - чесно кажучи я не хотіла взагалі ні з ким знайомитися, але побачила, як на мені застиг погляд Джейса тому і погодилася.

-Я Влад.

-Емілія. Приємно познайомитися.

Ми почали танцювати. Я все робила, щоб Джейс почував себе не в своїй тарілці. Ми почали тертися один об одного. Він хотів мене поцілувати, але його зупинив Джейс ( звісно я би і сама його післала подалі )  але рада, що це зробив він. Одже він справді відчуває до мене щось. Я зраділа, але не до кінця.

Джейс сказав Владові: цитую : -Якщо я тебе ще раз побачу біля неї, то клянуся ти не зможеш ходити. Зрозумів?

Влад тільки помахав і втік.

-От і добре.

Він взяв мене за руку і почав тягнути кудись. Я не опиралася. Я була впевнена, що він не зробить мені нічого поганого. Ми зайшли в якусь кімнату на другому поверсі. Вона знаходилася в самому кінці коридору. Можливо він не хотів, щоб нам заважали.

Коли ми зайшли в кімнату я побачила, що вона досить просторна. Посеред кімнати стояв робочий стіл біля якого стояв стілець. Було багато полиць і шаф з документами На стінах можна було побачити грамоти, подяки, дипломи. Підійшовши до одного з них, я побачила знайоме ім'я. Це ім'я Джейса. Потім підійшла до стола на ньому було пару чистих листочків формату А-4 і декілька ручок. Після огляду кімнати я зрозуміла, що можливо це кабінет мами Джейса. Повернувшись до дверей, я побачила як ща моїми діями спостерігає Джейс.