Розділ 6

Я вже була біля його дому. Я постукала у двері. Та мені ніхто не відкривав. Я вже збиралася йти, але раптом двері все таки відчинилися і я побачила Джейса. Я не знала, що робити. По ньому було видно, що він довго і багато пив. Я не знала з чого почати розмову. Я баялася сказати, щось не те. Ми ще пару хвилин стояли мовчки, поки він не почав говорити.

-Навіщо ти прийшла? - беземоційно сказав він. Я мені в цей момент стало зовсім погано. Я не розуміла, що з ним.

-Ти не радий мене бачити?- здивовано промовила я.

-Ти ще смієш питати мене. Ти знущаєшся. Я не думав, що ти така. Я полюбив тебе по-справжньому, а ти спиш з незрозуміло з ким. Ти огидна мені. - промовив він, зачинивши двері.

У мене на очах появилися сльози. Я не розуміла про, що він говорить. Я підняла руку, щоб знову постукати, але розум підсказав, що краще піти. Я не могла повернутися додому тому зайшла в кафе. Я сіла за вільний столик. Довго я просто сиділа і обмірковувала: - Звідки він не взяв?

Я справді не могоа нічого зрозуміти. Я подзвонила до Кіри. Вона довго не брала трубку, але яка я була щаслива, що трубку підняли. В ній я почула голос Кіри.

-Привіт, подруго. Щось сталося?

-Привіт, Кіри. Будь ласка нічого не питай давай просто зустріньмося.

-Я би зрадістю, но ти знаєш, що мені не можна. - після цих слів мені стало дуже важко. Я хотіла відчути її підтримку, але всетаки наважилася сказати.

-Не хвилюйся я все розумію.

-Якщо це щось серйозне я приїду.

-Ні. Я не хочу, щоб у тебе були проблеми. Вибач, що потурбувала. - я збила. 

Мені було так важко, що я знову заплакала. Я не знала до кого звернутися тому пішла додому. Там мене на кухні  зустрів дядя Артур він пив чай, як я зрозуміла. Я була рада, що тьотя Люба ще на роботі. Я хотіла пройти незаміченою, але мені це не вдалося.

-О, доню, ти вже повернулася. Щось сталося? - я знову почала плакати, мені було так важко згадувати події, які відбулися зі мною сьогодні, що це було єдине, що я могла зробити.

-Ні не сталося. Все добре.- я хотіла все йому розповісти та не могла. Я боялася не знаю чого саме.

-Доню я ж бачу що щось сталося. - промовивши ці слова він обійняв мене. - Розкажи мені, що з тобою.

-Мені подобається хлопець. Ну точніше я його полюбила. - я не змогла нічого більше сказати тому, що в горлі став ком.

-Я не профі в цих любовних історіях, але якщо ти плачеш, то він тебе образив. Що він зробив?

-Ми довго не спілкувалися. Я вирішила піти до нього додому, а там він навіть не впустив мене в дім.

-Стривай це той хлопець, якого ти приводила на чай і через якого твоя тьотя ледь не перевернула дім з голови до ніг. Я правильно зрозумів?

-Так. Це він.

-Стривай я говорив з ним і він казав, що теж любить тебе то в чому справа?

-Коли він відчинив двері то почав казати, що він не думав, що я така, що я буду спати з ким попало. Що...- я не змогла договорити тому, що дядя Артур мене перебив.

-Стривай. Те, що він тобі казав це правда?

-Ти про, що? - я і справді нерозуміла про, що він.

-Ну про те, що ти ...

-Ні. Звісно ні.

-То звідки він це взяв?

-Не знаю. Но тепер він не хоче бачити мене.

-Знаєш. Краще дізнайся звідки він це взяв.

-Навіщо. Якщо я йому не потрібното і він мені теж.

-Ти віриш в те, що кажеш.

Я сіла і почала думати. Дядя Артур сів біля мене.

-Ні. - мені було важко це прийняти, але це правда.

-Я тобі розповім історію однієї людини, а точніше мене. Я теж був у твоєму віці. І я полюбив дівчину. Вона була дуже красива. В неї було довге руде волосся, карі очі в яких я тонув кожен раз коли дивився в них, гарна фігура. Ми стали зустрічатися. Були люди, яким це не подобалося. Одного дня до мене прийшов мій друг тієї і сказав що бачив її з іншим, що вони цілувалися. Я був настільки ображений на неї, що теж накричав на неї і порвав наші стосунки. Я нічого не робив і вона теж нісого не змінювала. Я знайшов іншу і я почав жити по-новому. Потім до мене прийшло повідомлення. Вона одружувалася з тим самим другом, який і розповів мені це. Я вирішив всетаки поговорити з нею. Вона розповіла, що в неї нікого не було. Я в свою чергу розповів чому тоді розірвав стосунки. Коли ми все вияснили вона розійшлася з тим другом, але і зі мною не говорила. Вона пояснила, що якби я поговорив з нею тоді могло б все бути по-іншому. - я уважно слухала розповідь і розуміла, що є багато людей яким я особливо не подобалася.- От і вся історія. Послузай мене дізнайся все. Тому, що і тут йому могли розповісти йому те чого не було.- я вирішила все дізнатися.

-Я б дуже хотіла, але як я це зроблю. Хоча. - в цей момент в мене в голові зародився план. - дякую. Я все зрозуміла. Я обійняла його і пішла спати.