Глава 9.2

— Угоди не розриваються, а за порушення можливі дуже великі наслідки, — чоловік пронизливо дивився на мене. — Тому післязавтра ти станеш моєю дружиною, К’яро. А я твоїм чоловіком. Бо угода має бути завершена.

Я застогнала, замружуючись і закидаючи голову. Якась травинка вколола мене за вухом.

— Ну чому я? Ну скажи на милість?! Чому ти не попросив у батька щось більш значуще?

— А чому ти вважаєш, що ти незначуща? — Гаспар поворухнувся і влігся поряд зі мною на траву. — Ти змогла зацікавити. І досі цікавиш.

Я відчула, як він повернув голову, як дивиться на мене. А сама втупилася поглядом у небо.

— Що такого ти зробив для мого батька? Як ти його врятував? Від чого? Що тоді сталося?

— Угода, — нагадав Гаспар.

Я сіпнулася, поглянувши на нього:

— Ти тепер взагалі ні на які мої питання без цього відповідати не будеш чи що?

Чоловік хижо всміхнувся, а я закотила очі.

— Чого ти хочеш?

— Покохай мене.

— Що?! — я сіпнулася від обурення і сіла. Дивилася на Гаспара зверху і не вірила у те, що він щойно сказав.

— А що? — він теж повільно сів. І навіть зараз був вище. — Дія має бути пропорційною до відповіді, К’яро.

— Це не смішно! — я хитнула головою. — Не можна повпливати на свої почуття!

Гаспар лише знизав плечима, а потім легко та граційно піднявся на ноги. І простягнув мені руку.

— Час повертатися. Сьогодні ти достатньо побачила та дізналася.

Я якусь мить дивилася на довгі пальці, а потім зітхнула і підняла руку. Сперлася на його долоню, встала.

— Яким буде це весілля? — питання зірвалося з язика раніше, ніж я згадала, що матиму щось зробити.

— Яскравим, К’яро, — всміхнувся він і смикнув мене на себе.

Те, що сталося, я зрозуміла із запізненням. Може, головою вдарилася, коли падала? Бо щось думки почали відставати.

Шлунок підстрибнув до горла, темрява вдарила у вічі, знищуючи зелену галявину.

В наступну мить я стояла вже біля білого будинку за плетеним парканом. Гаспар просто переніс мене своєю незрозумілою магією назад.

Вирішив не ризикувати? 

Ця думка викликала посмішку, а я звела погляд на чоловіка, який вже відступив на крок.