Розділ 10

Ваня п'є каву, посміюється. Комісія в очікуванні, але постійно квапить. І мій суперник з величезним натхненням швидко набирає на ноутбуці текст. Хоча його завдання було навіть складніше. Ну звідки йому знати, що робити обкраденому туристу на вулиці серед ночі? Та ще й без житла, в одному шльопанці на кульгавій нозі?

У моєму завданні проблема теж серйозна. Сплативши за апартаменти, мої туристи знаходять не те гарне сучасне житло. Їм пропонують заселятись у брудному підвалі з щурами і клопами. Люди в паніці. Потрібно терміново допомогти.

Але просто послати шахраїв не підходить. Останні гроші витрачені на квитки. Нове житло безкоштовно не знайти, тим паче швидко, щоб ніч не застала їх із щурами.

Нова спроба скористатися допомогою групи підтримки. І я її не пропускаю. Як деякі самовпевнені, чорноокі!

Цього разу вже без вагань набираю Демида.

- Єво, ми нещодавно вели подібну справу. Ти дуже вчасно звернулась, - обнадіює досвідчений брат-адвокат.

- І що? Швидко вирішили?

- Три з половиною тижні. У найкоротші терміни вклалися на компенсацію, - з гордістю від нього.

У мене потіють долоньки.

- Потрібно за дві години. Максимум три!

- А ти завжди була нетерпляча.

Ось, знову я ловлю глузливу посмішку на обличчі Жана. Ваня взагалі переключився з нас і базікає з моїм татом, для нього рідним дядьком.

- Деме, ми не про мене зараз. Терміново допомагай туристам! Там же повно щурів!

- Отже, слухай, мала ... - вдумливо вимовляє, і тому повільніше.

Вже більше хвилини даремно витрачено!

- Швидко кажи, не тягни! - верещу я, підстрибуючи на стільці.

Демид зосереджено відкашлюється, як перед судовим засіданням.

- Потрібно скласти акт “Про невідповідність житлового приміщення заявленим характеристикам". Обов'язково з фото і відеофіксацією. Описати невідповідності: відсутність техніки, антисанітарія, паразити. Залучити двох незацікавлених свідків для підписання акту. Далі! Керуючись статтями 525, 526, 651, 906 ЦК України та статтями 15, 19 ЗУ "Про захист прав споживачів", заявити про односторонню відмову від договору послуг проживання у зв'язку з істотним порушенням його умов. Вимагати негайно повернути сплачені кошти. У разі ігнорування вимоги, справу буде передано до суду з покладанням на них усіх судових витрат, штрафних санкцій та моральної шкоди. Навіть можеш їм дати мій номер для зв'язку, сам поясню.

- Єво, так ти ще мене не смішила, - чую від нахабного Жана.

Виглядає таким, немов все давно закінчив і вибирає між: реготати наді мною, плюнути у стелю або свій старовинний годинник протерти. Встигає все, щоб його самого на курорті до щурів запросили.

Дему не встигла навіть нічого відповісти.

Кому давати його номер? Брат взагалі зрозумів, що ситуація вигадана?

Так складно пояснював, що у мене мізки з гудінням шкереберть перекинулися.

Тато попросив знову здати телефон. Сам йому там сказав, щоб під час від'їзду нас продовжував консультувати.

Краще мій сором не згадувати. Ганебно продула на третьому завданні!

Вишенькою на торті виявився Ваня. Навіть його підключили комісію розважати. Ми по черзі пропонували Ваньці гарячий тур.

Він, звісно ж, приколювався, вимагав на безлюдний острів відправити, де пацієнти його не знайдуть.

Проте треба зауважити, Жан його більше заманював на все чоловіче. То зайвого слівця зі зведеного гада не витягнеш. А от як треба йому, сто аргументів знайде.

Загалом, почервоніла і сумна повертаюся в кабінет на оголошення результатів комісії.

На столі вже стоїть символічний торт мого тата з нареченою. Ірина тільки під кінець приїхала з тортиком підтримати.

У мене ж від одного його вигляду обидва ока нервово засмикались.

- Трималися гідно. Молодці! - тато спочатку нас хвалить.

- Євуню, якщо я колись стану нещасним туристом, відразу до тебе звернуся, - з екрану посміхається Дмитро Іванович. - Льоню, у твоєї доньки добре серце!

- Так, але ми судили не за милосердними якостями, - хмикає Олена.

- Доню, ти не зможеш всіх туристів за свої гроші утримувати. Але ти з маленького така, з усіма ділилася, - тато знову за своє, де я для нього залишилася малятком.

- Зрозуміла, - тихенько бурмочу.

На третє завдання запропонувала, крім порад Демида, відправити переказ на нове житло туристам з каси турагентства або навіть мої особисті заощадження. Шкода їх стало, ну що ще робити.

- А ти, Жане, чудово володієш нормативно-правовою базою. Так хвацько наводив аргументи, що навіть я не все знав, - черга розхвалювати індика.

- Готувався, читав, - киває скромно хлопець.

- Далеко підеш, - впевнено від тата.

- Тато, ну ти відразу говори вже результати!

Так, не витримую. Бо на мене всі втупились, як ніби подарунками хочуть закидати та швидше заспокоювати доньку начальника.

- Дмитро називає, - тато переводить стрілки. - Ти вигадав умови конкурсу, тобі й оголошувати.

- Єво, тільки не підпали мій кабінет, будь ласка, - мружиться від страху з екрану заступник. - Вийшло за об'єктивними критеріями, що з відривом на два з половиною бали перемагає Жан. Останнє завдання з Ванею ми розділили внічию.

- Оце необов'язково було, - губи підтискаю.

- Євочко, ти сильно засмутилася? - хвилюється Ірина.

- Ні, але я теж приклала зусиль як могла…

У цю мить перетинаюся поглядами зі зведеним.

Він не дивиться з жалем, навряд чи взагалі на таке здатний. Колючими очищами допитливо втупився - мовляв, які ще вибрики ця дивачка влаштує? Напевно, чекає, коли я розплачуся.

- Ще раз пропоную вам очолити агентство удвох? Жан вже переміг, його крісло тут. Доню, ти можеш спробувати…

Схоплююся зі стільця. Насиділася вже біля трону!

- Досить. Ми домовлялися, що переможець лише один. Тому спробую стати незамінною помічницею. Жане, а тебе я вітаю!

У суперника брови підскакують. Не очікував? Здивований? То далі ще буде цікавіше!

Все, випалила. Сліз немає, радості теж. Тільки бажання - не зводити пильних очей з підозрілого чужинця. Раптом що погане спливе, я не промовчу. Особисто зберу його речі та викину з кабінету. Ось тоді й тортиком пригощуся з насолодою.