Непередбачуване життя

Розділ 4. Правда...

 Після завершення урочистої лінійки, Настя пішла шукати Артема. Вона хотіла розібратися у всьому сама, а потім вже все розказати директору. Хоча дівчина таки хотіла, ще тоді побігнити. І навіть більше. Після тих подій, Настя вже майже відкрила двері до кабінету директора, але завагалася і пішла геть. І саме тоді вона зрозуміла, що кохає Артема. Ну принаймні так думала сама дівчина. Ніхто ж не міг сказати їй, що то таке. В принципі Настя й не дуже хотіла питати в батьків. Думала, що сама зі всім впорається, але тут вже явно щось пішло ге так. Проте цього Настя не бачила, й не хотіла чути про свої помилки. Мабуть, тому й намагалася бути найкращою в школі. Проте часто обкладинка є оманливою. 

 Тим часом, Артем вже причепився до іншої жертви. І знову Настя побачила це. Нарешті вона усвідомила всю жорстокість хлопця, але просто намагалася закрити очі. Дівчина хотіла вірити у брехню, але не вдавалося. Тому Настя просто вирішила підслухати розмову Артема з невідомим, а потім вже все роз'яснити.

- Значить, кажеш кохаєш. - говорив хлопець.

- Так, але тобі то й що. І їй теж немає до цього діла. Я ж для всіх просто «ботан», а вона Зірка школи - відповів інший.

- А що ти в мене хочеш!? Я тобі нічим недопоможу! Взагалі йди, поки я ще добрий. А то... 

 І тут Артем знову вдарив людину. Настя налякалася і знову побігла геть. Отака й була правда. Страшна правда, яку жівчиа не хотіла слухати. І попри все, вона все одно нічого не хоче казати будь-кому. Настя знову вирішила залишити все в секреті, бо думала, що так буде краще.

 

 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше