Розділ 3. Саша

 Того ж дня, Олександр лежав у ліжку і думав чи варто йти до школи. Хлопець ніби й був відмінником, але це все якось не його було. Саща не дуже любив ходити до школи. І це все через те, що всі знущалися над ним. Часто це було через ім'я та звання «ботан». Хоча Саша й намагався змиритися з цим, але за всі дев'ять років навчання так і не зміг. Хлопець було занадто складно ігнорувати всі знущання та образи, які лунали в його сторону. Ще й підримки від батьків ніякої. Батько весь час повторював одне й теж: «Сашо, ти повинен вміти постояти за себе, а інакше так і будеш боягузом». І це дуже ображало хлопця. Власне через це він і не спілкувався з батьками. Якщо ж маму Саша ще міг стерпіти, то тато, для нього, був порожнім місцем. Але ці всі думки все одно нічого не вірішать. Все ж таки треба до школи йти. В все тому, що так сказали батьки. Тож Саша встав з ліжка і пішов одягатися.

 Доброгою до школи, хлопець знову зустрів однокласників. Вони тихо говорили про щось. Про що саме Саша не чув і не хотів чути. Але хлопець знав одне. І це те, що говорили вони явно не про нього. Проте Саші якось вже було все одно. Він ніби й звик до тих всіх образ, але й ні. Насправді дуже складно зрозуміти стан хлопця. Саша був добрим, але міг і накричати на будь-кого просто так. Але це все, мабуть, через таке життя. Саша й справді не розумів, що ж такого поганого у тому, що він добре вчиться. Це ж все таки корисно, але щось таки підказувало хлопцю, що треба втікати геть з цього світу. А саме зі світу, де є школа та рідні. Саша вже давно мріяв про поїзду закордон, по далі з рідного міста, де цого всі знають. Хлопець вже просто хотів втекти далеко-далеко. Проте знав, що так не вийде зробити ще два роки. І від цього Саші ставало тільки гірше. Бажання йти до школи вже зовсім зникло. Але треба було піти, щоб доказати всім, щоб показити для чого він ходить до школи. Хоча й в цьому взагалі не було сенсу. 

 Тим не менш, ці всі думки перервав шкільний галас. Вперше в житті на Сашу ніхто не звертав уваги. Всі цікавилися чимось іншим, але не хлопець. Він просто хотів провалитися в безодню. І це таки вдалося Саші. Почався захід до Першого Вересня.