Незнайомка

      – Дівчатка, проходимо, проходимо, швиденько, – промовив Джек, шльопнувши одну з них по силіконовій дупі. 
      Закотивши здорове око від почутого, Кріс і далі дивився у компʼютер. Сусідський вхід гучно зачинився, а компанія поспішно скидала з себе одяг, Голосно регочучи на весь будинок. Вони не намагалися приховати своїх намірів, тому із-за стіни почали роздаватися непристойні крики. Кріс ледь стримував гнів, який накочувався з кожним новим вигуком. Важкий рок у його навушниках врешті-решт заглушив галас квартету. За ці два тижні чоловік помітив любов Джека до механічних жінок, за тісний контакт з якими немає покарання у нинішніх правилах.
  Пил осипався на його обличчя і воно ще більше перекошувалось. “Чому цей бісовий покидьок оселився за стіною? Він хотів ще більше зіпсувати моє кляте життя”, – подумки лаявся Кріс. Він почув дивний звук, що лунав з кутка кімнати.   
      – Дідько…Знову ці кляті пацюки, – чоловік встав з дивану, поспішно змахуючи бруд зі шкіряних штанів. 
      Щури розбігалися по норах, але ці бридкі сусіди не так дратували його, як новий мешканець будинку. Шум йшов з тієї самої коробки, яку зранку сусід так любʼязно передав йому. Кріс взяв екран до рук, вкотре роздивившись річ з усіх боків. Поверхня пристою виглядала цільною та тільки зараз він звернув увагу, що його ніяк не включити. Раптово дисплей загорівся самостійно й перед ним постала симпатична блондинка. 
      – Якого!? – від несподіванки Кріс викрикнув і відкинув екран назад у кут.
      Шурхіт за рушником посилився і з отвору між квартирами виліз Джек. Позаду нього виднілися три синтетичні жінки, що посміхалися несправжніми, але доволі непогано зробленими обличчями. Кріса здивувала расова різноманітність у зовнішності гостей позад та він ще раз впевнився, що Джек стовідсотковий збоченець. Роботи за його спиною кліпали довгими віями та натягнуто усміхалися. 
      – Що таке, любчику? – вони звернулися до нього в унісон до огиди солодкими голосками.
      – А ну пішли геть, лярви!Швидко! – відповів Кріс, демонструючи механічними пальцями непристойний жест. 
     – Щось він у тебе такий нервовий, Джекусік…
     – Вибачай, Крісе, ми вже закінчили, зараз йдемо, – промовив сусід, навішуючи брудний рушник назад на отвір.  
     – Ага, забирайтесь під три чорти…  
     Збочена четвірка поспішно покидала будинок, голосно сміючись на весь квартал. Кріс дивився на них з вікна і його обличчя демонстрували сильну неприязнь до цієї людини, а його відраза до сусіда може посперечатись лише з його відразою до тих двох веж, що яскраво світяться кожної ночі. Він чекав ще кілька хвилин поли квартет не сховався за рогом.
     Кріс повернувся до груди електронного мотлоху, але екран, що лежав на підлозі, чорний, немов смола, і ніякої жінки там вже не було. Чоловік намагався ввімкнути його, проте всі його спроби виявилася марними. У розпачі він навіть шукав інформацію про цю модель у мережі, але виявилось, що цей пристрій працював лише на вхідні виклики. “Через цього клятого збоченця я змарнував свій шанс на спілкування з такою тендітною особою… Він за це заплатить”, - подумки злився Кріс. Її янгольське обличчя виглядало по-дитячому наївним і лагідним. Світле кучеряве волосся чисте, а такі зачіски Кріс бачив на модних рекламах верхнього світу, що іноді мерехтіли у мережі.   
     Втративши надію, він повільно плівся до дзеркала, яке щільно вкрилося пилом. Кріс побачив у відображенні нездорового виду чоловіка. На давно не голеній щетині залипли залишки протеїнової жижі, які він, як зазвичай, забув прибрати. “Який я все ж таки жалюгідний та бридкий пацюк”, - розмірковував він. Чоловік відчував сильну відразу і до себе, тому Кріс зайшов у душ, який коштуватиме йому місячної зарплатні.