Розділ 30

– Займайте місця, де кому буде зручно — запропонував Олівер, коли ми усі разом опинилися у кабінеті, а за кілька хвилин коротко постукавши увійшов Гайнес, батько Мінаса.

– Майстере Олівер, щось трапилося з сином? — стривожено запитав чоловік після короткого привітання.

Але у цей момент посеред кабінету відкрився портал і з нього вийшов не менш стривожений Талунг, одразу ж ставлячи своє питання:

– Олівер, що трапилося?

– Так, тепер всі в зборі — промовив Олівер і активував звуконепроникний купол, чим здивував усіх присутніх — те, що ви зараз тут почуєте має залишитися тут. Розповсюджуватися, до особливого дозволу Імператора не варто. У разі позитивного варіанту розвитку подій, до Імператора підемо я і Талунг, який на сьогодні виступає опікуном Неоніли та представником влади у громаді. Тож пропоную дати присягу, щодо нерозголошення.

Звичайно присягу дали усі присутні. І лише після цього Олівер докладно розповів усе про заплановане відновлення пошкодженого магічного каналу Мінаса. Талік зі свого боку коротко пояснив дію артефакту, а я ж описала сам процес відновлення пошкодженого магічного каналу хлопчика.

– Нам від Вас, як від батька, потрібно отримати два дозволи — після наших пояснень сказав Олівер — Перший дозвіл на операцію в кімнаті під дією знеболювального заклинання. Другий дозвіл же знадобиться у тому випадку, якщо під час першого піде щось не так.

– А що може піти не так? — запитав зблідлий умить батько.

– На це питання дозвольте я Вам відповім — запропонувала розуміючи, що певні нюанси при проведенні такої операції можу знати лише я, оскільки мала хоч якусь практику у цьому напрямку — звичайно, врахувати всі можливі нюанси та непередбачувані ситуації неможливо. Але декілька найбільш очевидних все ж є. По-перше, ми не можемо напевно сказати, який ступінь болю буде відчувати Ваш хлопчик, і чи взагалі знеболювальне заклинання забезпечить повну відсутність болю. По-друге, ми не знаємо, як спрацює артефакт у приміщенні просякненому чужою магією. І по-третє, ми не можемо розрахувати, як буде поводити себе магічний канал. Але можу запевнити Вас, що на будь-якому незрозумілому моменті ми зупинимось. І тому від Вас залежатиме: чи буде друга спроба, чи Ви приймете рішення більше не піддавати Вашу дитину болю. Ми приймемо будь-яке Ваше рішення, оскільки життя і здоров’я Мінаса пріоритетні.

– Добре — після деяких роздумів відповів батько помітно нервуючись — Я хоч і маю юридичні права у розв'язуванні питань пов’язаних з життям моєї дитини, але знаю, що сам собі ніколи не пробачу, якщо не скористаюся шансом повернути йому втрачену магію та можливість ходити.

– Залишився ще один нез'ясований момент — знову взяв слово Олівер — Лекс, від тебе може знадобитися допомога при утриманні проєкції, якщо мій резерв дійде свого граничного значення. А від тебе Талунг, знадобиться підтвердження офіційності того, що відбуватиметься, як представника влади у громаді звідки пацієнт.

– Так, звичайно я підтримаю — твердо відповів Лекс.

Талунг лиш ствердно хитнув головою.

Тож не відкладаючи усе до нових віників, ми усі разом попрямували у кімнату хлопчика, який після сніданку дрімав. Олівер провів стандартний огляд і повідомив, що має дещо спробувати, але для цього треба трохи поспати. Після згоди Мінаса, одним клацанням пальців цілитель наклав сонне заклинання.

– Пане Гайнесе, Ви можете зачекати в приймальній або ж посидіти тут у кріслі. Але від Вас не повинно бути жодного звуку — серйозно промовив Олівер звертаючись до батька хлопчика — оскільки хоча б секунда відволікання від процесу може коштувати надто дорого.

– Майстер Олівер я, мабуть, зачекаю в коридорі — твердо відповів батько — тому, що боюся дійсно десь не втримаюся від реакції, а ризикувати здоров'ям сина я не буду.

Дочекавшись поки за чоловіком зачиняться двері Олівер поставив звуконепроникний купол та наклав заклинання, що забороняє доступ до приміщення.

– Можемо розпочинати? — запитав він у мене, я ж зробила кілька глибоких вдихів та впевнено хитнула головою.

Олівер чітким та вивіреним рухом розкрив над ногою хлопчика проєкцію та збільшив до потрібної нам величини так, що стало видно місце розриву магічного каналу. Я своєю чергою піднесла резервуар артефакту до того кінця обірваного каналу, з якого витікала магія хлопчика. Вистачило кілька хвилин, щоб камінь всотував у себе магію та змінив забарвлення ставши абсолютно чорним. Простягнувши вже було рукою до рукавички, щоб одягнути її та братися до роботи, як на мить зупинилася та звернулася до Таліка:

– Дай-но мені, будь ласка, кілька порожніх накопичувачів. Краще мати запас, ніж потім шукати де взяти ще. Адже поки відкритий канал, гадаю менш болісно буде взяти магію зараз ніж потім тягнути із закритого джерела.

Тож набравши ще три додаткових накопичувачі магії хлопчика, вже під пильним поглядом Таліка, одягла на руку артефакт й кільця у вірній послідовності. Взяла пальцями тонку голку, а в іншу руку тримач, зробила кілька глибоких вдихів та ствердно хитнувши головою промовила “Почнімо”. Обережно торкнулася голкою краю обірваного каналу, з якого сочиться магія і застигла не вірячи власним відчуттям. А потім, щоб упевнитися, зробила ще кілька спроб і нічого не вдавалося.

– Все… — розгублено сказала я, та дивлячись на не менш розгублених чоловіків, почала пояснювати — я не знаю, як правильно назвати те, що відбувається… Але за моїми відчуттями, стінки каналу наче скам'яніли. Я не можу їх проколоти голкою, навіть більше скажу: якщо я зараз докладу зусиль, чи застосую затискачі, чи почну вирівнювати загнутий край обірваного каналу, то усе може розкришитись наче глиняний глечик.