Та не вже він на таке спроможний!?

   На щастя лікарям вдалося спати її та малюка. Мелісу попередили, про всі можливі наслідки, які можуть з нею статись, якщо вона не залишиться у лікарні Але вона не гаючи часу втекла з лікарні на поїхала у будинок до Ярослава.  
   Двері відчинені, світло горить…все це дуже дивно, можливо він не вимкнув – думала дівчина, але зайшовши у кімнату, вона побачила його живим без жодної подряпини. Вона побігла до нього, обійняла сильно, її серце шалено билося у ті хвилини. Меліса була така рада побачити свого коханого.. 
- Я так перелякалась. 
- Чому сонечко? – говорив так, ніби нічого і не сталося. 
- Я…я.. побачила статтю, де писало, що ти потрапив у жахливу аварію. 
- Що? Та ні, такого не було. От покидьки! 
- Добре, що все минулось. Я так сумувала за тобою. 
- Меліса, ти вибач мені, я не хотів тебе образити. Розумієш, я просто не звик до відносин, вони.. 
- Прямо ніби звалилися на тебе, так? 
- Так, моя розумничка, так.  
   Ярослав не міг себе більше стримувати, пригорнув її до себе, поцілував.  
- Зачекай – крикнула дівчина, пробуючи вирватись з його обіймів. – Годі! Досить, я не за цим приїхала, і взагалі, ти що забув, я у положенні.  
- Вибач, просто ти така неймовірна. 
- Дякую, але уже пізно, я піду у кімнату, і не приходь до мене. Я хочу побути сама.  
   Наступного ранку Меліса прокинулась перша, на кухні нічого не було, крім кави, тому дівчинка налила у склянку води та пішла до чоловіка. На той час і він уже прокинувся, вона попросила з’їздити його у магазин по продукти, він з радістю одягнувся і поїхав. Раніше він так швидко не одягався, та і взагалі він змінився думала дівчина.    На телефон Ярослава прийшла смс, дівчина помітила там своє ім’я, тому без вагань взяла телефон у руки та прочитала повідомлення, то було від Жені «Привіт друже, ну цей твій план, привернути Мелісу до себе такий собі. Мені уже всі твої рідні телефонують, приходиться їм брехати, ти взагалі нормальний, так людей лякати, тим паче Меліса вагітна, ти про її реакцію подумав, а якщо щось трапиться? До речі я у місці зараз приїхав на декілька днів» прочитавши таке дівчина була вражена, вона не вірила, що Ярослав на таке спроможний. Але щось відповісти потрібно було, тому не думаю вона написала: «чуєш, потрібно поговорити. Давай у кафе «Найс» зустрінемось через 20 хвилин» Женя погодився, після дівчина видалила переписку, заказала таксі і поїхала, вона не хотіла більше бачити свого коханого. Такий його вчинок дуже засмутив її, вона відчула велику душевну біль. Знову зрада близької людини… 
- Скільки можна його чекати, ну взагалі як він так може, кликати на зустріч і не прийти.  
- Привіт, Женя?  
- Привіт, так. А ви хто? – хлопцеві вона була знайомої, але він не міг згадати. – лице таке знайоме, але я щось заплутався, я тут свого друга чекаю. 
- Це я написала, те повідомлення. Я меліса, рада знайомству. 
- Аа.. привіт, взаємно. То чому хотіла зустрітись. – здивованим голосом промовив хлопець. 
- Хочу почути від тебе про план Ярослава. 
- Вибач, але я не хочу тебе засмучувати, а раптом щось трапиться з тобою тут.  
- Розповідай негайно, я маю все знати. Чому він так зробив, навіщо я йому? –дівчина вже починала нермувати. 
- От навіщо він це зробив, я і гадки не маю. Він якийсь бовдур, я його зовсім не розумів, він ніби збожеволів. 
- Я також це помітила… 
- Та невже він ліз до тебе? – хлопець помітив сльози на її оченятах, у голову лізло все, що тільки могло. 
- Так… вчора я приїхала а він зразу, ніби і забув, що я у положенні. Та і говорив, що буде чекати, обіцяв, що захистить, а сам… 
- Так так, не плач красуне, а то я починаю переживати.  
- Просто я більше так не можу, я його кохаю, але він так… вчинив як.. 
- Розумію. – хлопцеві так хотілось її обійняти, але він не наважувався на такий вчинок. 
- Я коли побачила ту статтю, так перелякалась, а потім щей у лікарню потрапила, втекла, щоб його побачити, а він… 
- Так стоп, розумію важко з цим змиритись, але заради дитини, постарайся, ти йому не потрібна, це я точно знаю. Просто у нього є бажання заволодіти тобою, таке буває, коли дівчина відмовляє, або іде з дому, я б сказав зникає. 
- Женя, що мені тепер робити, я ніби у безвихідній ситуації. 
- Для початку дихай, спокійно, зараз я тебе відвезу до себе, заспокоїшся, вип’єш чаю тепленького, все буде добре. 
- Ой ойойой!! 
- Що таке, живіт? – хлопець піднявся з свого місця і підсів біля неї. 
- Так, тягне сильно у низу. Ааай я не можу, боляче. 
- Так тримайся – хлопець взяв її на руки, та відніс у машину, на щастя лікарня була всього пару кілометрів від кафе, тому довго їхати не довилось. 
   У лікарні дівчину відразу повезли народжувати, але був всього 6 місяць… хлопець поки чекав чуть не посивів. Все думав, як вона, а також дуже сердився на Ярослава, та і на себе також.