- О боже!
- Що сталося – хлопець підійшов до дівчини і побачив на тесті дві смужки.
- Це неможливо. Ні це помилка. – переляканим поглядом вона дивилась на хлопця.
- Поїдемо у лікарню і побачимо чи помилка.
- Гаразд, поїхали.
Наступного дня вони уже були у лікарні. Лікар оглянув дівчину і сказав, що вона вагітна. Хлопець дуже зрадів та і сама дівчина також. Вона хотіла цю дитину, тому що не хотіла іти від цього хлопця.
Дорогою додому вони мовчали, дівчина прокручувала їхній діалог у своїй голові. Вона хотіла розповісти йому про все що думає, але боялась.
***
- Люба моя, підійди до мене.
- Люба? Моя?
- Так, люба моя.
- Ну я тут, що ти хочеш?
- Ми ж ще не забрали заяву з загсу?
- Ні, не забрали.
- От і добре, тепер будеш моєю дружиною.
- Я бачу ти дуже радий.
- Ну звісно ж. Ладно, пішли спати. А да точно, ти ж на дивані, я пішов, гарних снів тобі.
- І тобі.
Дівчині це не сподобалось, тому після душу, вона пішла до нього у спальню, лягла поруч. Він уже спав, тому її не бачив.
Зранку хтось постукав їм у двері, хлопець прокинувся встав і помітив, що вона біля нього.
- Ее! Ти що тут робиш? Та ще й роздягнута? – здивованими голосом промовив він.
- Мені було скучно самій. А з тобою спекотно, я не повністю гола, ти що, просто твою футболку зняла.
- Ладно вже, там хтось прийшов, я піду відчиню.
Хлопець відчинив, і побачив на порозі її батька. Тим часом вона закутавшись ковдрою вийшла з кімнати і побачила свого батька.
Після хвилини мовчання, батько запитав:
- Що тут коїться? Хто мені пояснить?
- Тату, я вагітна.
- Що?!
- А ще, я з цим молодим чоловіком, одружилася. Вибач, що зразу не розповіла.
- Я дуже вражений доню!
- Тату... Вибач...
- Розумієте, наречений вашої доньки, їй зрадив з іншою дівчиною. Вона звісно ж дуже розлютилась, тому випила, я її зустрів уже п’яну. І все пішло..
- Та що ти таке кажеш, щоб він їй зрадив. Та не може такого бути, кого ти обманюєш? Він приходить до неї, а вона...
- Що вона? Чому мовчите? Так вона зробила помилку, не потрібно було так робити, але що сталося те сталося. Як бачите, я готовий взяти на себе відповідальність.
- Та ти взагалі хто такий?!
- Я чоловік вашої дружини, хочете ви цього чи ні, але це так.
- Тату заспокойся! Досить! – після цих слів вона втратила свідомість.
Хлопець відразу відніс її у машину та повіз у лікарю, а батько не зрозумів, що сталося, він стояв у кімнаті, і аналізував їхню розмову. Він здивувався, що хлопець у такій ситуації був досить спокійним і врівноваженим. Але та думка, що він скористався його донькою, ніяк не виходила з його голови. Після декількох хвилин роздумів, він сів у машину і поїхав у лікарню до доньки.
У лікарні дівчину попередили, щоб вона берегла себе, була спокійною та побільше відпочивала, і ніякому разу не нервувала, тому що є загроза втратити малюка. Ярослав настояв на тому, щоб вона залишилась у лікарні на декілька днів, щоб за нею подивились, а також, щоб відволікти її від домашньої рутини. Дівчина з радістю погодилась, тому що не хотіла їхати додому до батьків, а до хлопця її не пустили б. І щоб не сваритися лишній раз вона вирішила, що залишитись у лікарні не така і погана ідея. Ярослав посидів біля неї кілька хвилин, а потім поїхав по своїм справам, її така поведінка трішки засмутила. Вона думала він буде поряд завжди, а точніше вона хотіла, щоб він був поряд. Але у нього важлива робота, від якої залежить їхнє майбутнє, подумала дівчина і лягла спати.
#3982 в Любовні романи
#905 в Короткий любовний роман
#505 в Молодіжна проза
#103 в Підліткова проза
Відредаговано: 25.12.2023