Повторно...

   Меліса зробила тест на вагітність, і зраділа побачивши там одну смужку. 

- Хууух... - з подихом, дівчина зайшла його кімнату. 
- Одна?  
- Так, одна. УРА! - дівчина прямо сяяла від щастя, а хлопець засмутився - нарешті це все скінчилось, нарешті я вільна, і більше тебе не побачу.  
- Дозволь мені провести з тобою ще один тиждень. Я планував поїхати з тобою, відпочити.  
- Та я і так відпочивала, цей тиждень. Та і ти не втомлений. Але ладно, ще на цю ніч я залишусь тут.  
   Дівчина побігла у спальню, відкрила записник і почала писати. За цей тиждень вона завела собі записник, тому що їй просто не було з ким говорити. А туди вона записувала, все що на душі.  
   Увечері до неї прийшов хлопець, ліг біля неї, ніби все нормально. Дівчині це зовсім не сподобалося. 
- Ти що тут забув, іди звідси! – голосно сказала вона. 
- Дім мій, ліжко моє, сплю тут. Там холодно, вже зима скоро, тому тепер я тут сплю.  
- Я проти, не хочу я з тобою спати. Мені одного разу вистачило. Годі з мене! 
- Я сказав, я нікуди не піду. І не бійся, я навіть доторкатися до тебе не буду. 
   Але дівчина все одно не хотіла спати поряд з ним, тому сама пішла на диван. Там і справді було холодно, але назад вона повертатись не хотіла. Уночі хлопець пішов до неї, ліг поруч, міцно обійняв, накрив теплою ковдрою, і заснув. Меліса лежала і думала про нього, і про всі його вчинки. Вона розмірковувала, і навіть почала думати про нього у хорошому сенсі. Раніше він був їй неприємний, а зараз їх хочеться також його обіймати. Але гордість заважає їй залишитись і показати йому свої почуття...  
   Вранці до нього прийшли її батьки і помітили їх разом на дивані. Їм це зовсім не сподобалось. Хлопець забув зачинити двері, це була його помилка, тому що дівчину забрали від нього. У нього не було її номеру, та і взагалі ніякої інформації стосовно її проживання або соцмереж. 
   Дівчина не могла перестати про нього думати, вона вже почала шкодувати, що не завагітніла. Тому що була впевнена, що якби вона була вагітна, він її б точно не відпустив. Тому через кілька днів вона вирішила втекти з дому, і у неї це вийшло. Хоча найти його будинок, було важкувато. Але все ж вона знайшла, зайшовши у його будинок, вона його не побачила. Меліса здивувалась, чому будинок відчинений, а його немає. Роздумуючи про це, дівчина приготувала вечерю, сіла за стіл і чекала. Пройшло кілька годин, хлопець повернувся додому, нічого не сказавши, він відразу пішов у спальну. Дівчина не зрозуміла такої поведінки, тому пішла за ним. 
- Що? Ти мене уникаєш, Ярослав? - у відповідь була тиша. – Ей! Що з тобою, скажи хоча б одне слово.  
- Я... захворів, залиш мене. – тихим голосом промовив хлопець. 
- Добре, лягай відпочивай, я тобі принесу чайок тепленький.  
   Хлопець був здивований її появою, він не очікував, що вона прийде після всього, що між ними було. Наступного ранку він вирішив зробити їй сюрприз, тому прокинувшись ранесенько і побіг у магазин. Хлопець купив солоденького, а також теплий одяг для дівчини. Повернувшись додому він побачив її на кухні, вона готувала сніданок. На ній була його фіолетова футболка, а волосся було зв’язане у гульку, це виглядало досить кумедно.  
- Чому смієшся? – радісним голосочком запитала дівчина.  
- Гарно виглядаєш, красунечка. 
- Ти себе уже ліпше почуваєш, куди ходив?  
- Так, дякую за турботу – відповівши він відразу пішов у свою кімнату. 
- То куди ти ходив! – відповіді вона така і не почула.  
   Через кілька хвилин він увійшов зі словами: «У мене для тебе є сюрприз, ось тобі подарунок, зараз поснідаємо і поїдемо» Дівчина поглянула на нього, посміхнулась і відповіла: «Добре, смачного тобі»  Хлопець здивувався, він очікував почути від неї багато запитань, заперечень, а вона просто «добре» 
   Після сніданку він повів її до своєї машини, вона була великою, красивою, білого кольору, дівчина була у захваті від неї. Вона сіла на заднє сидіння, розглядала машину з середини, як раптом їй у віконце стукає він, а потім і відчиняє двері. Він взяв її за руку та повів до переднього місця, відчинив двері, посадив, поцілував її тендітну ручку. І сам швиденько пішов на своє місце. Вона сиділа мовчала і дивилась у вікно, а він всю дорогу посміхався, поглядав на неї. Милувався та знову відчував себе прекрасно, як і того тижня, прожитого з нею. 
   Приїхавши до місця призначення, дівчина дуже здивувалась побачивши великий білий будинок, де поряд ходили старенькі люди, тільки де-не-де були молоді. 
- Ти що мене привіз у дім для пристарілих? – запитала дівчина, вона поглянула на нього дуже здивованими очима. 
Хлопець засміявся - та ні ти що. 
- То чому смієшся? 
- Це просто готель, у спокійному місці, я тут частенько у дитинстві був.  
- Ну добре, повірю.  
- Ти тут посидь, а я зараз швиденько речі віднесу.  
- Гаразд. 
- Я вже. – хлопець відчинив двері, сів у машину, завів її.  
- Куди ми будемо їхати? 
- Ну ти мабуть голодна, тому зараз десь перекусимо.  
- Я не проти, і дійсно зголодніла. До речі я хочу тобі подякувати, мені всі речі, які ти купив, підійшли, і не тільки по розміру, а і стилем.  
- Я радий, ну з розміром було легко, я пам’ятаю твоє тіло.. 
- Що?!  
- Ну я ж бачив все. 
- І навіть запам’ятав. А ще що ти запам’ятав?  
- Я краще промовчу.  
- Ну скажи. Мені правда цікаво. 
- Я впевнений, тобі краще того не знати.  
- Ну ладно. – дівчина засмутилась, їй дуже хотілось взнати, що було, хоча це її і лякало.  
   На вулиці уже був вечір. Вони смачно повечеряли, пішли на пляж, погуляли там. Хоча на вулиці було вже прохолодно, але хлопець про це попікувався, взяв з собою теплий одяг, термос з чаєм. Весь вечір вони розмовляли, сміялися, дівчина закохалась у нього. А хлопець старався триматись осторонь, тому що думав, що вона погодилась поїхати з ним востаннє. Дівчина приховувала свої почуття, хоча по її очам, посмішці, їх було добре видно.  
   Повернулися вони у номер пізно, там було одне ліжко, але на цей раз дівчина нічого не говорила, просто лягла. Такою поведінкою вона дуже здивувала хлопця, тому він сказав: 
- Не боїшся зі мною спати?  
- Боюсь, але тут немає другого місця, тому я надіюсь на твоє розуміння.  
- Ну знаєш..я не святий.  
- Ти що мені погрожуєш? 
- Попереджую. 
- Твоє місце праворуч, ось за цю лінію не переходь. – серйозним голосом промовила дівчина. Ярослава це сильно розсмішило, такого він ще не чув.  
   Хлопець лежав і думав, що буде далі, дівчина лежала і думала, чому він її не обіймай. Вона хотіла, щоб він переступив за ту лінію, обійняв її, зігрів. А він був чемним, хоча сам дуже цього хотів. Тому через кілька хвилин, дівчина сама до нього притулилась, обійняла його і відразу ж заснула. Хлопець був приголомшений, він лежав і навіть не ворушився.  
   Декілька днів вони гуляли, веселились, відпочивали. Ось уже і настав час їхати додому, як раптом дівчина втрачає свідомість. Хлопець відразу відніс її у медпункт, її привели у свідомість, дали таблетку і відправили. Але дівчині краще не ставало, її нудило, болів живіт, відчувалась велика слабкість. Він відразу помітив, що у неї всі ознаки вагітності, але вона заперечувала його слова.  
- Я зараз прийду. – промовив він і вийшов з номеру. Через кілька хвилин він приніс їй тести на вагітність. 
- Ти що не розумієш? Я не вагітна, пам’ятаєш, одна смужка була, не дві. – дівчина не хотіла думати про вагітність, вона же змирилась, що все минуло, і ніякої дитини не має. 
- Пам’ятаю, але тоді було тільки кілька днів, тест міг помилитись. 
- Ні, я не вагітна, мені ці тести не потрібні. Я просто щось не те з’їла.  
- Добре, але зроби їх. Просто для мене, будь ласка. 
- Гаразд.