Розділ 6

— У вас, Діано Сергіївно, шкіра, як у немовляти. Одне задоволення з нею працювати.

Діана не стала розповідати, що, якби не необхідність тримати себе в формі, вона б сюди не приходила. Зовнішній вигляд хвилював її не так вже й сильно. Але Діана багато працювала вдень, а потім писала книги вночі, і тому турбувалася, що перестане подобатися своєму покровителю. В результаті він розірве контракт, а вона втратить переваги, до яких встигла звикнути за минулі роки. Можливі зміни її лякали.

Дівчина не полюбляла вести бесіди з незнайомими людьми — особливо про особисте, та й не могла собі такого дозволити. Однак вона неодноразово чула, як інші відвідувачки салону довіряли своєму косметологові досить інтимні таємниці. Кімнати в салоні, як правило, ділили на дві частини, і на сусідньому косметологічному кріслі — по інший бік ширми, доволі часто обслуговувались охочі потеревенити.

Самотні жінки у віці, з достатком і молодими шанувальниками, старі дружини з заможними чоловіками та коханки бізнесменів різного ґатунку, до яких належала й сама Діана, ділилися з фахівцем по красі подробицями свого життя. Найцікавіше полягало в тому, що клієнтки не замислювалися над тим, що ці секрети чула не тільки жінка, що чаклувала над їхньою шкірою. Можливо, вся справа була в тому, що Діана під час процедур зазвичай мовчала, і «сусідки» не підозрювали про її присутність.

Зараз за ширмою було тихо. Діана ще раз подякувала симпатичній жінці з воістину чарівними руками, попрощалася й, зачекавши, поки та вийде, почала натягувати вузьку сукню.

Як не дивно, вона досі соромилася роздягатися та одягатися при сторонніх — навіть якщо ними були жінки. Кожного разу, виконуючи цю процедуру під уважним поглядом Андрія, дівчина жахливо червоніла, але удавала, що їй цей момент байдужий. Зобразити задоволення в таку мить вона не могла.

От і зараз Діана квапливо застібала ґудзики, коли до кімнати хтось увійшов, а потім жіночий голос промовив:

— Анно Григорівно, вам сюди.

Дівчина зрозуміла, що прийшла нова клієнтка, і почала взуватися.

— Чому не там? — різкий голос змусив Діану поморщитися. — Я звикла на сусідньому кріслі.

Дівчина зрозуміла, що жінка воліє насолоджуватися процедурами на тому місці, з якого щойно підвелася вона, Діана.

— Там — інша клієнтка.

— Ви знали про моє відвідування. Цілком могли забронювати для мене улюблене крісло.

— Вибачте, пані Равська, але вільних місць не залишилося. Субота. Прошу вибачення. Наступного разу ми залишимо для вас те крісло, яке забажаєте. А якщо ви маєте час зачекати, то після того, як клієнтка піде, ми приготуємо для вас обране місце.

— Ні, я чекати не збираюся. А що стосується наступного разу, то я ще поміркую над тим, чи походить мені сервіс цього закладу.

Діана забула про те, що збиралася поспівчувати косметологові. Слова «пані Равська» змусили її завмерти. Це не могло бути збігом. Прізвище досить рідкісне, щоб знайшлася ще одна пані Равська, що відвідує найпрестижніший салон краси.

Діана ніколи не замислювалася про дружину Андрія. Принаймні, намагалася. Чоловік не згадував про неї при зустрічах, тому удавати, що цієї жінки не існує, вдавалося відносно легко. Проте зіткнутися майже ніс до носа...

Якщо вірити Арнольдові, то Анна була людиною непублічною, тобто чепурилася вона або для себе, або заради чоловіка. Можливо, вона й досі його кохає? Адже Арнольд говорив, що жінка ще в молоді роки втратила від Андрія голову. Скільки їй?

Нікчемне питання. Чоловік цієї жінки зраджував їй, а вона, Діана допомагала йому в цій ганебній справі. Те, що сама не ініціювала подібне зближення, не мало істотного значення — принаймні, на її думку.

Невже це сором — почуття, яке здавило їй груди?

Коли туфлі опинилися на ногах, Діана передумала і зняла їх. Тихенько прокралася повз запнуту шторку та майже дійшла до дверей, коли раптом, не встоявши перед спокусою, повернулася й зазирнула в шпарину між полотнами тканини, що нещільно прилягали одна до одної.

Худорлява жінка з дуже блідою шкірою та заплющеними очима, прикрита простирадлом під підборіддя, з рушником на волоссі лежала на кріслі й нарешті мовчала. Косметолог трудилася над високим чолом, роблячи масаж. Більше нічого побачити не вдалося. Та й навряд чи була б можливим — при такому «маскуванні».

Стримавши подих мимовільного розчарування, Діана вийшла з кімнати та знову взулась. Проігнорувавши інтерес, що спалахнув в очах у дівчини за конторкою, Діана рішучою ходою пройшла до виходу. Робити зачіску вона передумала.

Витягнувши ключі від автомобіля, дівчина раптом усвідомила, що не може сісти за кермо машини, купленої чоловіком Анни Равської. Тому вона перейшла на інший бік вулиці та відчинила двері кав’ярні.

Діана надавала перевагу саме цьому закладу з двох причин. Він знаходився через дорогу не тільки від салону краси, а й від редакції, де вона працювала. Дуже зручно: робота, салон, кафе — все поряд. Час на переїзди витрачати майже не доводилося. Якщо потрібно терміново навести красу, можна просто зайти в сусідні двері, якщо замучив голод — перейти на інший бік вулиці. І всім цим вона зобов'язана Андрієві. Що ж їй робити? Напитися?

Звичайно ж, замовляти спиртне Діана не стала. Поки вона дивилася у вікно та намагалася розкласти по поличках власне життя, перед нею поставили вафлю з сирним кремом і дорогий китайський чай. Сумні роздуми. Однак проти однієї єдиної негативної позиції в списку Діаниних гріхів вишикувалася значна кількість переваг та особистих позитивних якостей. Проте всі вони якось поблякли через нещасливе життя жінки, яка в ці хвилини наводила красу в будинку навпроти.