— Побачимося.
— Звісно.
Вони обійшлися без прощального поцілунку. Немає причин голубитися. Між ними — лише угода: вона з ним спить, а він дає їй роботу та сплачує рахунки за орендовану квартиру.
Діана застібнула ґудзики синього дорогого пальта, приховуючи елегантну дизайнерську сукню смарагдового кольору з довгим замком-блискавкою на спині, сіла в таксі, що вже давненько очікувало на неї, та вказала адресу. Помітила уважний погляд водія. Звично проігнорувала зацікавлений погляд в дзеркалі заднього виду, просто відвернувшись до вікна. Всі вони однакові — чоловіки.
Водій намагався загравати, розповідаючи двозначні історії, але дівчина вперто мовчала. Навіщо заохочувати незнайомця навіть елементарним — діалогом? Коханець у неї вже є. Звичайно ж, існує ймовірність, що хлопець за кермом лише намагається бути ввічливим, а не натякає на щось інше — примітивне та грубе, але вона — надто цинічна, щоб насолоджуватися звичайною бесідою, що абсолютно ні до чого не зобов'язує. Яка ймовірність, що Діана помилялась? Відсотка три, не більше.
Настрій, як завжди останнім часом після чергової зустрічі з Андрієм, впав нижче запрограмованого на негативні ситуації рівня, і дівчина вирішила відволіктися. Кинувши лінивий погляд в дзеркало перед собою, Діана звернула увагу на усміхнені блакитні очі, вслухалася в розповідь. Банальна, але не вульгарна. Швидше за все, Діані тільки здалося, що і цей чоловік натякає на щось, про що вона не хоче чути — ані зараз, ані в майбутньому.
Крамольна думка — все кинути та повернутися до мами — не вперше виплила з підсвідомості, але так само швидко сховалася — до нової нагоди. Діані там робити нічого. Хіба що сидіти на маминій шиї.
Споглядаючи у вікно, Діана мовчки повторила завчену напам'ять фразу: «Мені пощастило. У мене є робота, житло та їжа. А ще забезпечений коханець, який по-своєму піклується про мене».
Правда, крім неї, він піклувався ще про дружину та доньку, а ще десь мешкав дорослий син від першого шлюбу (про нього Діана дізналася випадково). Та для неї це — майже несуттєві дрібниці. Принаймні, Діана прагнула думати саме так. Багато жінок в цьому світі не мають і такого.
Вона не просто чула про цих нещасних. Дівчина була однією з них ще три роки тому. Після закінчення університету, де вчилася заочно, Діана рік оббивала пороги різноманітних редакцій в пошуках роботи. Погоджувалася на будь-яку: коректора, секретаря, ба більше — старшого, куди направлять, аби лише ближче до улюбленої справи. Та замість роботи дівчину запрошували до готелю. Коли в розпачі вона благала одного з редакторів взяти її прибиральницею, той розреготався Діані в обличчя та порадив частіше заглядати в дзеркало.
Єдиний раз вона примудрилася пропрацювати молодшим помічником головного редактора в одній з газет цілий місяць, який здався їй роками. Шеф чіплявся до неї при всіх. Дівчина терпіла глузування та в міру сил ухилятися від наполегливої уваги редактора. Однак після того, як її застали з насильно оголеними грудьми в компанії з хтивим начальником, Діана таки написала заяву на розрахунок. Рекомендацій вона, природно, не отримала, зате їй дістався покровитель. Ним став той самий чоловік, який побачив її в пікантній ситуації.
Сховавшись у кутку крихітного кафе на протилежному від редакції боці вулиці, дівчина тихо плакала, проклинаючи свою зовнішність. Вона замовила лише чай з лимоном, тому що сидіти просто так, без нічого, в цьому закладі не дозволялося. До того ж з цієї хвилини їй знову доведеться економити. На матір та її крихітну пенсію Діана розраховувати не могла, а роботу в селищі вона точно не знайде. Хіба що знову влаштується санітаркою в лікарню, де раніше працювала її мама. Дівчина виносила судна та мила підлогу увесь той час, поки вчилася в університеті.
Мимоволі накотили спогади про щасливі шкільні роки, коли Діана була схожа на гидке каченя зі своїм великим носом і незграбними колінами. Непривабливу картинку довершували зубні пластинки, оскільки брекети були їм з мамою не по кишені. Зате в той час ніхто з хлопчиків не звертав на неї уваги, не писав записки та не кликав на побачення. На відміну від інших дівчаток, Діана раділа такому стану речей, тому пережила справжній шок, коли у двадцять років на одній із сесій викладач погладив її по стегну та запропонував зустрітися в більш інтимній обстановці. Діані вперше довелося йти на перездачу.
Витираючи зі щік туш після чергової порції сліз, Діана не одразу помітила, як за її столик підсів чоловік. Він простягнув їй ще одну серветку та без зайвих сентиментів запропонував стати утриманкою — прямо, без викрутасів. Крім цього, пообіцяв влаштувати туди, де вона хоче заробляти на життєві дрібниці.
Дівчина повірити не могла, що це відбувалося саме з нею. Багато хто казав, що вона вродлива та сексуальна, але Діана вважала ці якості радше недоліком, ніж перевагою. За вишукану, розписану яскравими фарбами ширму ніхто не бажав заглядати. Оточення не помічало, що окрім привабливої зовнішності вона володіє й іншими якостями, в тому числі професійними.
Дівчина мріяла стати редактором, але головною її пристрастю залишалась творчість. Стоси списаних аркушів спочивали в закритій тумбочці хостелу, де вона тимчасово проживала, точніше — ночувала. Втричі більше залишилося в рідному домі.
Уважно розглядаючи нахабу під п'ятдесят, Діана вперше подумала про те, що іншого шляху, якщо тільки вона не хоче все життя прибирати в лікарні, у неї немає. Діана або стане чиєюсь коханкою в обмін на обіцянку дозволити займатися улюбленою справою, або повернеться додому. Представник сильної частини людства, що сидів перед нею, виглядав краще за будь-кого іншого з тих, хто до цього діставав її брудними натяками.
#4138 в Любовні романи
#1900 в Сучасний любовний роман
#1086 в Жіночий роман
Відредаговано: 14.06.2021