Темна ніч огорнула мою кімнату.
Я ніби відчувала ще чиюсь присутність, хоча впевненна, це від нервів і хвилювання.
Я прокинулась від кошмару. Мене кинуло в холодний піт, я встала, ввімкнула світло у кімнаті, ходила з місця на місце, не хотілося спати.
Глянула у вікно, яке виходить на кімнату Крейза, там було темно, певне спить.
Від думок відволік телефонний дзвінок.
-Привіт, Стефані. Не спиш? - це був Крейз.
-Привіт. Не сплю.
-Чому не спиться?
-Та, прокинулась від кошмару. Ввімкнула світло, не спиться і все. А тобі?
-Я побачив світло у твоїй кімнаті, вирішив подзвонити.
-Ясно. Крейз, я повинна тобі сказати дещо.
-Що?
-Ти зустрічаєшся з Енні?
-Так...
-Я щиро рада за вас. Давай тоді забудемо все що між нами було...
-Стефані, але ж... Добре, забудемо.
-Бувай.
-А... Бувай.
Вимкнула світло, лягла спати, заснула швидко.
На наступний ранок знову було все те саме що і вчора.
Я прокинулась, почистила зуби, одягнулась - все одноманітно. У двері хтось постукав, це прийшов Джейсон.
-Привіт, мала.
-Привіт.
-Підемо разом?
-Ок. Тільки взуюсь.
-Почекаю.
Я взула чорні кросівки і ми пішли.
-Стефані, давай сьогодні після уроків підемо кудись?
-Ну давай. А куди?
-У мене є заміський будинок, там басейн всередині. Може туди?
-Ну... ок.
-Ось і добре. Після школи зайду до тебе.
-Окей.
-Ну то пішли?
-Так, пішли.
Джейсон взяв мене за руку, і ми пішли. Я не почувалсь впевненою, на душі було неспокійно. Який ще заміський будинок? Ми там одні будемо? Басейн? Та навіщо?
-Привіт, Стефані. - уже в ліцеї привіталась Енні, дивлячись на мене і на Джейсона, ніби ми виглядали ідіотсько, - то ви... знову разом? - на обличчі подруги заграла широка посмішка, але Енні поводилась якось підозріло...
-Привіт. Так.
Джейсон глянув на мене:
-Ну ок, крихітко, бувай. - попрощався.
-Бувай. - він мене поцілував у щічку.
Я взяла рюкзак і пішла до парти.
-Стефані, ти мусиш розповісти мені все!
-Енні, справді?
-Та-ак!
-Ну то, ми знову разом. Він запропонував відновити наші стосунки.
-Ва-ау! Круто!
-А як у тебе справи з Крейзом?
-Все добре. Цілком.
-Я рада за вас.
-Спасибі. - це прозвучало ніби - то це її обов'язок дякувати.
Нарешті закінчились уроки, ненавиджу ходити в школу!
-Бейбі, то як пішли? - ми зустрілись з Джейсоном, як і він обіцяв.
-Пішли.
Ми заїхали до мене, я взяла купальник (*басейн так басейн), і ще деякі речі. Ми сіли у його машину, і помчали.
Заміський будинок справді був красивим, зелений газон, фонтан який бризкав водою, красивий сад, видно, його доглядають, ми уввійшли в будинок під мелодію пташок.
-Красиво...тут. - не втримлася я.
-Справді.
А сам будинок всередині був ще кращий, дизайн у темно горіховому стилі, великий камін який потріскував звуком вогню, дивани, стіл, величезна тераса.
Ми ввійшли в кімнату, там знаходився басейн. Джейсон почав роздягатися до плавок, і пішов свій фірмовий коктейль - хлопець вчився на бармена. Я пішла у вбиральню, аби переодягнутись у купальник бежевого кольору.
Ми стрибнули у воду, було неймовірно класно, бути з хлопцем в якого неймовірно закохана.
-Буде коктейль?
-Він алкогольний?
-Трішки є.
Ми взяли склянку, і випили.
Пройшло десь тридцять хвилин.
-Я вже покупалася. Думаю досить. Ми ще й випили.
-Ну ок, виходимо.
Ми поцілувались, він мене обіймав, було так добре з людиною, яку так любиш!
-Я закохався в тебе, Стефані!
-А я тебе ще більше кохаю після наших колишніх стосунків!
Я вдихнула його запах м'яти, у животі залоскотало, я не відчувала ткого ніколи! Ніколи!
***
Пройшло два тижні і три дні.
Наші стосунки розвивались доволі швидко. Ми кожну вільну хвилну проводили разом. Я часто не ночувала вдома, мама не помічала, бо завжди була зайнята роботою (*вона працює лікарем).
Я кайфувала від Джейсона! Від його запаху, від його голосу, від його пестощів. Я зрозуміла наскільки його кохаю, він поруч - це все що мені потрібно для щастя. Ми відвідували музеї, кафешки, ходили в кіно, на атракціони. Ходили на річку, смажили шашлики і картоплю, говорили ночами по телефону, в школі також проводили разом час. Я зрозуміла ЯК КОХАЮ ЙОГО. Я шаленіла від його погляду, Джейсон викликав у мене лоскотання в животі. Всі більше дивувались що ми разом.
Але один день перекреслив усі мої плани на майбутнє.
На календарі 25 травня.
На вулиці сонячна погода, я одягнула комбез шортами, і звичайно мої улюблені кеди. Наша всі шкільна компанія домовилась зустрітись у Крейза (*впринципі як і завжди, бо батьки Крейза на заробітках місяцями).
Всі сиділи на дивані, та смакували картоплею-фрі з кетчупом.
Всі лукаво дивились на Джейсона, ніби він просто зобов'язаний щось сказати.
-Джейсон! Кажи. - вигукнув хтось.
-Що? Джейсон, що ти маєш сказати? - я почала хвилюватись...
-Кхм. - він викашлявся, - Стефані, це було завданя...
-ЩО?! Яке ще завдання? - я помітила як всі почали тихо хихотіти, навіть Енні.
-Ми з тобою зустрічалися майже три тижні, я насправді тебе не люблю і ніколи не любив. Пам'ятаєш ми грали "правда чи дія", так ось, коли ти пішла додому, мені випала дія, завдання було таким, аби я змусив тебе в мене закохатися. І у мене вийшло. - ось тепер всі вибухали сміхом, я глянула на Енні, навіть та сміялась З МЕНЕ.
Крейз підішов до Джейсона і дав йому в обличчя кулаком.