Розділ 25

Офіціант забирає пусті тарілки після смачної вечері і ми замовляємо десерти. Я не можу обрати між чізкейком і круасаном, тому замовляю обидва. Після того як офіціант йде, я піднімаю погляд і зустрічаюсь з підозрілими поглядами подруг:
- Що? - питаю, сполохана їх увагою.
- А ти часом не вагітна? - примружує очі Нікі.
- Я теж про це подумала, - додає Сем.
Від подиву я широко розкриваю очі, і шукаю хоч якийсь натяк на жарт, переводячи погляд з однієї подруги на іншу. Але вони не жартують, а лише уважно чекають на мою відповідь.
- Звичайно ні! - обурююсь, - чому ви так думаєте?
- Не знаю, не знаю, - загадково промовляє Сем.
- Еммо, ти з’їла величезний стейк, картоплю, тарілку салата, ще й два десерти замовила... - спантеличено промовляє Нікі.
- Просто після того отруєння, в мене шалений апетит, - виправдовуюсь, - мабуть організму потрібне відновлення.
- Тільки твоєму чи чиємусь ще? - погляд Сем ковзає по мені і зупиняється на животі.
Мені хочеться прикрити живіт рукою, але я вчасно себе спиняю. Слова дівчат мене настільки шокують, що я лише спантеличено дивлюсь на них, ніби чекаючи що вони оговтаються і перестануть нести нісенітниці.
- В мене теж шалений апетит, - додає Нікі, погладжуючи свій ледь помітний животик, - можливо в тебе зовсім не отруєння було?
- А що тоді? - роздратовано питаю.
- Токсикоз! - додає Сем, чим остаточно збиває в одну незрозумілу купу мої думки.
- В тебе не було затримки? - схвильовано питає Нікі.
Я намагаюсь пригадати коли в мене останній раз був цикл і розумію, що це було до попередньої поїздки в Бостон.
- Майже два місяці тому... - помічаю як подруги переглядаються між собою, і мене злить їх реакція, тому я шиплю, - але це ще нічого не означає! У мене напружений робочий графік!
- Звичайно, - заспокоює Нікі, - але може варто все ж зробити тест?
Мене дратує їх впевненість в тому, що я вагітна. Але певна логіка в їх думках є. 
- І хто майбутній батько — мілаха Дін чи Робокоп? - питає Сем, коли офіціант залишає нас самих, розклавши десерти на столі.
- Припини! - відмовляю, - у мене з Діном нічого не було! 
- А з босом? - підводить мене до необхідних роздумів своїми натяками.
Я намагаюсь пригадати ті ночі.
- Наш перший раз був таким неочікуваним... - згадую і промовляю до дівчат, - все сталось так несподівано... я не пам’ятаю того моменту...
- Подруго, я все розумію, - суворо промовляє Сем, - але ти не перший раз цим займалась, могла б і подумати про презервативи! 
Мої щоки заливає червоною фарбою від її слів. Я обертаюсь аби ніхто з відвідувачів нас не почув. 
- Тихіше ти, - шикаю, бо на відміну від неї, я соромлюсь навіть вимовляти такі слова, не кажучи про те щоб купити контрацептиви в аптеці, - я якось не подумала... 
- А варто було! - повчає мене, чим ще більше дратує.
- Сем, не тисни на неї, - промовляє Нікі.
Я задумуюсь і промовляю свої думки вголос:
- Я ніколи про це не думала... Ліам був єдиним чоловіком в моєму житті і лише він займався цим питанням. Я звикла, що мені не потрібно думати про це...
- Коли ти вже почнеш називати все своїми іменами? - обурюється Сем, - якби ти не соромилась купити презервативи, тоді б і не довелось купувати тест на вагітність! 
- Сем! - обриває її Нікі.
- Що “Сем”? Просто я не хочу щоб їй вкотре зруйнували життя! - гнівається подруга, а потім повертається до мене, - Еммо, ми тебе в будь-якому випадку підтримаємо, але ти маєш зрозуміти, що в цьому світі повно козлів, що не проти використати тебе в своїх цілях! Тому думай про це! 
Я сумно опускаю очі. Сем завжди казала правду в обличчя. І цього разу вона була цілком права. Я так розчинилась в своєму босі, що забула про все на світі.
Після складної розмови з подругами мені навіть десерт не смакував. Сем вибачилась за свій нестримний характер, але я навіть не ображалась на неї. Бо знала що так вона реагувала, коли дійсно турбувалась за мене. Нікі весь час сиділа поруч і пригортала в свої обійми, захищаючи від повчань Сем.
Попрощавшись з подругами, я прямую в готель, вдихаючи тепле літнє повітря. Очі самі знайшли аптеку серед безлічі магазинчиків і ресторанів жвавої вулиці. Деякий час думаю чи варто це робити. Але сумніви вже сидять глибоко в голові і я купую тест.
Тремтячими руками дістаю його з коробки коли опиняюсь в номері. Читаю інструкцію. Кілька простих маніпуляцій і я вже підраховую три хвилини через які буде відомий результат. 
Так довго час ще ніколи не тягнувся в моєму житті. Я сиджу, спираючись на ванну і чекаю поки стрілка годинника опиниться в потрібному мені місці. Ось воно. Рівно три хвилини. Ковтаю ком, що заважає дихати. Здається ноги не йдуть. Я відштовхуюсь від ванни і прямую до столу, на якому лежить смужка тесту. Не наважуюсь опустити очі. Дивлюсь в своє відображення в дзеркалі і розумію, що треба зробити цей крок, не дивлячись на страх. Невідомість лякає ще більше. Тому я опускаю очі, але коли бачу результат, хапаюсь за стінку, ледь не втративши землю під ногами:
- Я вагітна!