Розділ 9

Він обпікає губи своїм поцілунком. Вбиває свій солодко-гіркий смак в чуттєві вуста. Я повністю втрачаю контроль. Відповідаю йому, притягую за потилицю ближче до себе. 
Його пальці ковзають по моїй спині, стискають, пестять. Затиснута в його обіймах я не маю жодного шансу звільнитись. Але й не хочу. Не хочу щоб він спинявся. І це розуміння лякає ще більше. 
Його поцілунок розтікається тілом наче отрута. Руки тримають в своїй владі наче кайдани. Жар від його тіла затьмарює мозок. У вухах лунає пришвидшене серцебиття. Чи може це його серце так швидко калатає? Тому що я так втиснута в нього, що відчуваю і його серцебиття теж.
Дзвін ліфта сигналізує про те, що ми прибули на потрібний поверх. Я впираюсь руками в його грудну клітку і розриваю наш поцілунок. Та він не поспішає випускати мене зі своїх обіймів.
Двері розчиняються, а ми стоїмо навпроти один одного, рвучко дихаючи. Наші погляди переплетені. В мене мозок відмовляється працювати, коли я в полоні його темних очей. В них майорить німе питання. І я знаю що саме він питає. Він дає мені шанс оговтатись, припинити це божевільне тяжіння. Не наполягає. Дає мені право вибору. Та чи здатна я йому відмовити? 
Погляд ковзає по його обличчю і падає на почервонілі вуста. Вони такі п’янкі, що знову манять мене. Помічаю як край його губ підіймається в переможній посмішці. Ось і моя відповідь. Він все зрозумів без слів. 
Нахиляється і палко цілує. Знов п’янію від його поцілунку. Розчиняюсь в ньому.
Двері ліфта зачиняються і він рухається вгору, туди де розташований номер містера Гріна.
Його поцілунки стають палкішими і більш жадібними. І це просто зводить з розуму. Віддаюсь почуттям, поки мій мозок мовчить. Може я зараз роблю жахливу помилку? Та я не здатна аналізувати чи думати. Я тільки віддаюсь якомусь внутрішньому бажанню, що штовхає мене в обійми мого боса.
Черговий дзвін сигналізує, що ми прибули на потрібний поверх. Двері розчиняються. Ми відриваємось один від одного. Погляди зустрічаються. В його очах полум’я бажання. Він мене хоче. І не припиняє демонструвати це. Я трохи приходжу в себе. Виринаю з його обіймів і нахиляюсь до підлоги аби забрати свої туфлі, які вислизнули з рук, коли я впала в його обійми. Випрямляюсь і кидаю короткий погляд на нього. Він дивився на мої босі ноги. А коли помічає мій погляд, піднімає очі і знов огортає мене своїм пронизливим поглядом. Ну чому все саме так? Чому я не можу дивитись йому в очі?
Він робить крок до мене, опиняється зовсім поруч. Я підіймаю голову, бо не можу розірвати наш контакт. В наступну мить він бере мене на руки. Просто і легко, наче я пір’їнка якась. Ледь не скрикую від неочікуваності.
Здивовано кліпаю на нього очима, коли наші обличчя опиняються зовсім поруч. Він крокує вперед і виходить з ліфту, тримаючи мене на руках. Несе до дверей свого номеру, не припиняючи ковзати поглядом по мені. 
Він зупиняється біля дверей свого номеру. Ставить мене на ноги і дістає з кишені ключ-карту. 
Я глибоко вдихаю, бо всередині хвилююче тріпоче серце, наче підказує, що це мій останній шанс врятуватись. Я знаю, що якщо зайду всередину, вже нічого не виправити. Нічого не буде так, як було раніше.
Бос відкриває двері і розчиняє їх переді мною, пропускаючи вперед. Я сумніваюсь в тому, що роблю правильно, але все одно крокую вперед. Опиняюсь в просторому президентському номері, в якому загоряється тьмяне освітлення як тільки в кімнаті з’являється рух. 
Роблю пару кроків і зупиняюсь, вражена розкішшю номера. Навіть не помічаю коли бос опиняється за моєю спиною. Клацання дверей, що зачинились за нами, повертає в реальність. Я ледь не здригаюсь від цього звуку. Розгублено розвертаюсь і падаю в гіпнотичний погляд його пронизливих очей. Він хапає і загортає мене в свої обійми. Вуста нахабно розкриває язик, що проникає і владно маніпулює мною. Віддаюсь його натиску. Куштую його поцілунки. Він наступає, змушуючи мене робити кроки назад. Відступаю, поки не впираюсь ногами в тверду поверхню ліжка. 
Його поцілунки опускаються вниз по шиї і тягнуться до ключиць. Тілом розповзається бажання, що наче хвиля огортає мене. Гарячими пальцями він торкається плечей і зачіпає тоненькі бретельки сукні. Вони ковзають по плечам. Його поцілунки спускаються ще нижче і намагаються отримати доступ до грудей. Він відтягує сукню вниз, але вона не піддається. Тягнусь руками до блискавки збоку, але тремтячими пальцями не можу намацати тонкий замок. Він перехоплює ініціативу і швидко відкриває його. Холодний шовк ковзає по тілу і падає на підлогу. Машинально хапаюсь руками за плечі аби закритись. Він кидає на мене короткий погляд. П’янить мене ним. Торкається рук і спиняє їх, відкриваючи для себе моє оголене тіло. Мені соромно. Щоки червоніють. Та його пристрасний поцілунок стирає збентеженість. Він напористо цілує і ніжно вкладає на ліжко. Торкаюсь спиною ніжного шовку постілі. Містер Грін нависає зверху і починає жадібно цілувати. Всі його рухи затуманюють мій розум. Я вигинаюсь назустріч його пестощам і стогну від впевнених і розкутих рухів. 
Я так збудилась, що стримуватись несила. Розстібаю його сорочку. Торкаюсь розпеченого тіла долонями. Їх поверхню обпікає. Його литі м’язи напружені, а в мені тільки і розгорається бажання коли торкаюсь їх. Він зриває залишки одягу. Рвучко. Вміло. Швидко. Кидається на мене гарячим поцілунком, а потім проникає всередину, зірвавши глибокий стогін з моїх вуст. Відчуття на межі. Заплющую очі. В голові паморочиться, лише серце невпинно нарощує темп і стогони не втримуються в грудях. Кімната наповнена рваних диханням. Його рухи прискорюються, штовхаючи мене на край якоїсь прірви. Відчуття переповнюють і насолода обрушується на нас наче снігова глиба. 
Він падає в мої обійми і глибоко дихає. Пригортаю його за плечі до себе. В цей момент ми перетворились в одне ціле. І я навіть забула той маленький факт, що я тільки-що переспала зі своїм босом.