Необізнаний мислитель
Істота
Вища соціальна істота
Пройшовши смертний шлях,
З вустами мудреців.
У юному тілі,
Благословенних життів.
Освячений кров'ю,
Молитвою того,
Що зветься таїнством святого.
Відречений від людства,
Без сенсу в очах
Духовний месник
У пошуках життя.
Прагнення,
Вищої соціальної істоти.
Що б'ється у агонії,
Нестерпної скорботи
Я мертвим житиму
Я мертвим житиму,
У бурхливім потоці
Серед бурі, нестримних вод.
І мовчки дивитимуся,
На вселенське око
У неволі власних думок.
Я відмовлюся від швидкоплинної надії,
У забуття порину сповна.
Не зламаю, те що лишилось
Минуле, відокремленого "я".
У туманному каятті,
Як аскет, що в пустелі
Шукатиму цінність життя.
І символ вічності закарбую,
Наче мертвий житиму я
Темрява
Коли ти прагнеш розвитку,
І розуміння всього життя
Неволею своїх бажань,
Знищуєш чуже Буття.
Ти холодно плекаєш істоту,
Даруєш частинку тепла.
Милосердні діла,
Чиниш на його очах .
І коли він готовий боротись,
Пройти гідно життєвий шлях
Ти покидаєш з гордістю,
Відбираючи у нього сенс життя.
Їдко смієшся і говориш:
Любові не знайдеш,
У темряві мого єства.
Відредаговано: 08.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
