Необізнаний мислитель
Про те що співає душа
Ми являємо благородство у словах...
Ми являємо благородство у словах,
Справедливість панує в ідеї.
Постає пан і раб
Серед бурі кривавої апогеї.
І боротьба та жорстока, нетлінна,
Освячена у людських вустах...
Не відстає схилятися тиран
Перед жертовником творіння
Чужого, що смакує подібно вину,
Видавленим з свіжого грона.
І тоді з'являється помста!
Та це вже не крик боротьби.
Одержиме бажання покарати
За всі знищені світи.
І потім переростає у ціль
Змінити те, що було від початку.
Викорінити людський гріх,
Крізь праведність і силу подоби
Божої, досконалої, що подібна чистим творцям.
І так виправдовує дії, зникає цінність життя,
Зганяємо у смерть і могилу
Мораль людського Буття.
Палач? Кат? Чи вбивця?
СТАЄ ОБРАЗОМ ВТРАЧЕНОЇ ДУМИ,
ПОНЕВОЛЕНОЇ РУКАМИ ТВОРЦЯ…
Танець смертного гріха
Музика! Маестро!
Зіграйте класику!
Влаштуйте бал!
Покличте герцогів
Й юних дам.
Забудьте на хвилину,
Немічних рабів
Калік, сліпих,
Віддайте кату.
Байдужому ,
Влаштуйте пекло на землі.
А решту Люциферу на роздачу
Як жертву людства принесіть.
Втішайтеся пустотливим горем,
Нехай поглине танцювальна всіх чума!
Попри егоїзм неволі,
Станцюйте навколо смертного гріха!
Відредаговано: 08.05.2023
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
