Необдумана Міловиця

Глава 1.

***

Пам"ятаєш, як колись ти, Пистино, розпачливо кричала до своїх батька й матері:

- Не піду заміж ніколи й ні за кого, як не віддасте заміж за Ілька! Залишуся із вами в хаті до сивих кіс.

В той час це було б ганьбою.

І твій батько, Кіндрат, ось так відреагував на спротив:

- Підеш заміж у пекло, - сказав похмуро. - Старші вже віддалися. А на наші порядки й статки охочих мало.

- Що ти верзеш, що ти кленеш своїй дитині? - спробувала стримувати гнів чоловіка твоя мати Горпина. - Яких таких порядків тобі потрібно? Живемо, як інші. А що немає багатства? Бо що заробив, те й маєш, - ще й дорікнула.

Твій батько оборонявся, як міг:

- От разом з тобою і заробили. Штани домашні порвалися. Мені латати? Байдуже, що жінка й дві дівки в хаті. Вона ж, - кивнув на тебе, - говорить про весілля.

- Аби господар справний, купив би нові штани, - твоя мати уміла заткнути батьку рота. - І до дівчат свати б стояли в чергу.

Схопившись за серце, твій батько побіг із хати, хряснувши дверима, аж на поріг посипалася глина.

Важко зітхнувши й схиливши плечі, Горпина пішла слідком. Не озирнулась.

Зінаїда Луценко

Подобається

#2775 в Любовні романи
#71 в Історичний любовний роман
#481 в Сучасна проза

У тексті є: сімейна сага, історичний любовний роман, сильна героїня і діти

Відредаговано: 23.10.2024

Додати до бібліотеки

Поскаржитись