Неназваний вірш

Неназваний вірш

Соловейко десь у небі

Кружляє тихо над Дніпром,

А під ним: широкий Київ

Лежить, мов білим килимом.

 

Хлопці ідучи співають,

Хтось їсть суші в ресторані,

Десь на лавочці дрімають, 

Хтось життя сенс упускає.

 

Хтось пише вірші натхненно,

Хтось в книгарні щось читає,

Хтось живе життя буденно,

Хтось всі гроші пропиває.

 

Музика на гітарі гра,

Хлопець з дівчиною гуля,

Хтось радіє, хтось страждає —

Соловейко той літає!

 

Усі живуть своїм життям,

Не бача птаха, що кружля.

Усі живуть своїм буттям —

Для них немає солов'я.




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше