Розділ 15

Я схопив її за зап’ястя й потягнув на себе. Її тіло легко піддалося. Катя ахнула, але перед тим, як наші тіла зіткнулися, вона виставила руку як бар’єр. Її очі розширилися, а під моїми пальцями дико пульсувала вена. Вона відкрила рот, аби щось вимовити, але я був спритнішим.  

Схопивши іншою рукою її шию, я нахилився, обхопивши губами її губи. Котеня затамувала подих і ще більше розширеними оченятами витріщилася на мене. Вона стиснула мою сорочку в долонях, мляво відштовхуючи її, але водночас міцно стискаючи.  

Я нахилив голову вбік, цілуючи ніжні губи. Повільно, але впевнено. Відчув губами й ротом вібрацію її в’ялого протесту. Згодом Катя, розслабившись, прикрила очі та невпевнено відповіла мені. Міцніше стиснув її шию і не помітив, коли мої очі самі прикрилися. Так поцілунок заграв новими фарбами, смаками й відчуттями.  

Я вдихав концентрат її квіткового запаху, смакував її солодкими губами, вбирав у себе кожне її тремтіння, кожен тихий стогін. Моя рука з її зап’ястя перемістилася на талію, підійнявшись вище, торкаючись ніжнішої за шовк її сукні оголеної частини спини. Дівчинка здригнулася, притискаючись до мене, то стискаючи, то розтискаючи сорочку, а іншою схопилася за передпліччя, тремтяче торкаючись напружених м’язів.  

Бажання наростало, і, якби ми були в іншому місці, я б піддався цим божевільним почуттям, але не зараз, не тоді, коли хтось, окрім мене, може побачити мою жінку в такому стані. Відтепер ніхто не побачить цю її частину. Ніхто, крім мене, не отримає її. 

Я відірвався від неї. Катя застогнала, видихнувши в мене свій п’янкий аромат суміші солодощів та алкоголю. Владним жестом я занурив руку в її волосся і притиснув її обличчя до своїх грудей, бажаючи сховати її від усіх. Вона не стала сперечатися і обняла мене під піджаком, притулившись до мене своїм в’ялим тілом. І чорт забирай! Якійсь великій частині мене це сподобалося. 

Важко проковтнувши її смак, я перевів погляд на чоловіка, що стояв весь цей час тут. Він був набагато старший за нас і поставився до цього вибуху більш байдуже, що не дозволило моїй внутрішній власницькій натурі зірватися з ланцюга. Чоловік підвів очі та водночас простягнув папірець, що засвідчує наш шлюб дійсним. Я взяв його разом із нашими документами.  

— Ще раз вітаю, — кивнув він, коли я глянув на документи. 

Я стримано кивнув та, подумавши ще секунду, підхопив розморене тіло Каті на руки. Вона охнула, але все ж таки алкоголь, втома й адреналін дали про себе знати, і Катя поклала голову мені на плече, обхопивши руками мою шию. Її дихання лоскотало шию, змушуючи напружитися. Я зробив крок до виходу, і перед тим, як піти, чоловік вирішив додати наостанок кілька слів: 

— І пам’ятайте, що це місто славиться не тільки своїми швидкими весіллями... але ще й міцним коханням, якщо все зробити правильно, — по-філософськи промовив чоловік. 

Я не знав, що сказати на це… Правильно, це як?  

— Запам’ятаю, — лише відповів я і вийшов у нічний Лас Вегас, направляючись із дружиною на руках до готелю, де зупинилася моя зморена кішечка. До мене дуже довго, і я не готовий до довгої дороги. 

Біля входу вже стояв Різван.  

— Брате[1] Еміре, я підігнав машину, як ви і просили, — сказав хлопець. 

Він був молодшим за мене, але це не означало, що він був слабшим, цей хлопець міг позмагатися з кращим снайпером і особистим охоронцем найвпливовішої людини. 

— Дякую, брате, — кивнув я йому.  

Ми швидко дійшли до машини, і Різван допоміг відчинити двері, коли я поклав всередину Катю, і сам сів на заднє. Різван сів на за кермо й завів машину.  

— Куди, брате? 

— Ти дізнався те, про що я просив? 

— Так, брате, — хлопець назвав назву готелю та в якому саме номері заселилася моя дружина. 

Мене потішило, що вона заселилася сама. 

— Вези туди, — кивнув я, і Катя сонно застогнала, звалилася мені на коліна, пойорзавши, вишукуючи зручне місце.  

Кров хлинула по венах, і я зціпив щелепу. Одним махом зняв із себе піджак та накрив її вище підборіддя. Потім проклав документ біля Різвана. 

— Поклади в надійне місце. 

— Гаразд, — сказав він і, випадково прочитавши декілька слів, розширеними очима глянув на мене. — Брате, ви женилися? 

— Так. Про це ніхто поки не повинен знати, — сказав я. 

— Звичайно, — кивнув він. 

Ми рушили, і я занурився в роздуми, обхопивши рукою тендітне плече Каті, яка мирно спала у мене на колінах. 

[1] В турецькій культурі терміни «брат» або «сестра» (kardeşim), «старший брат» (abi) і «старша сестра» (abla) використовуються для вираження дружелюбності, поваги і соціальної ієрархії, навіть якщо особи не є родичами.