Глава 2.

Ліза

      Як минув похорон я не пам'ятаю.Я була в той час дуже засмученою,не могла повірити,що моєї матусі вже немає,краще б ми не їхали на той відпочинок,краще б моя мама була ще живою,зараз би вона зі мною слухала музику, дивились би зараз із нею казку"Три горішки для Попелюшки",як мені її не вистачає!!На похороні всі виглядали сумними,не пам'ятаю як проходив похорон,до мене підходили люди,співчували мені,а я немогла їм відповісти,якийсь комок стояв у горлі і не припиняли текти сльози із моїх очей,тато теж був дуже сумний,я знаю йому теж не вистачає мами,вони були чудовою парою)) Пам'ятаю як мені мама розповідала,як починалось їхнє кохання)))Тато перейшов до маминого класу,він їй відразу не сподобався,вони трішки ворогували один з одним,але потім тато зробив перший крок і відправив мамі листа з такими словами:"Миля моя,Ірино)Якщо якщо я хоч трохи важливий і подобаюсь тобі то відчини вікно,перед яким я зараз стою до своєї кімнати і я прийму це як згоду на наші стосунки"і моя мати не довго думаючи,підійшла до вікна і відчинила його,впускаючи до себе мого тата,який стояв під вікном з ромашками у руках))Вони разом були дуже щасливі))Я навіть їм трохи заздрила і хотіла щоб і у мене було колись таке кохання!))І раптом мої думки перервала жінка яка впевнено підійшла до мого тата,обняла його за плечі і пригорнулась до нього.Я швидко не роздумуючи,вирушила до них.

-Тату,може поїдемо уже додому,ти не проти??)

-Доню,ти їдь додому,тебе відвезе додому Сашко)Я пізніше прийду,-відповів мені тато,показуючи рукою на нашого водія і не відпускаючи з обіймів цю жінку.

-Добре,тату,не хвилюйся за мене,я доїду додому спокійно)

-Добре,доню,-і знову поцілував її.

Я не змогла більше на них дивитись і швидко сіла в машину,вввімкнула музику яку ми любили слухати з матусею вирушивши додому.

***

Минув уже тиждень.Тато став дуже веселим в останній час, додому приходив пізно,раніше 12-тої години його можна було не чекати і не важко здогадатися з ким він був.Тому цікавість мене накрила з горою і я пішла до тата на кухню щоб дізнатися,що це за жінка яка йому сподобалася)

-Тату,ти не занятий?)

-Ні,доню)Проходь сідай)Зараз я тобі покладу яйце,воно у мене вийшло дуже смачне!))

-Молодець,тату)),-і він подав мені тарілку з яйцем у формі серця!!)Так,бачу тут уже дуже великі амурні справи!І коли цей Купідон встиг поцілити стрілами кохання в ту жінку і мого тата??

-Татку,а скажи будь ласка,що це за жінка у тебе з'явилась?Ти з нею проводиш дуже багато часу)

Тато помітно занервував,в нього почали труситись руки,він трішки навіть почервонів і шматок яйця який він мав щойно з'їсти вернув знову на тарілку,невже він думає чи розповідати мені правду?Невже він думає,що я його не зрозумію??Татку звісно я тебе зрозумію,навіть не сумнівайся,мені просто дуже цікаво,що це за жінка яка тобі так сподобалась,давай розповідай)І він нарешті вирішив мені розповісти))

-Розумієш,доню,я цю жінку знаю досить давно,вона мені сподобалась ще коли я навчався в школі,але тоді я зустрів....твою маму і вирішив бути з нею)А тепер вона знову з'явилась у моєму житті,в неї теж був чоловік,але він її покинув і коли вона дізналася,що я тепер сам і вирішила,що ми знову можемо бути разом)

-І ти не проти з нею зустрічатись?Ти хочеш цього?))

-Доню,я довгий час був сам і тепер у моєму житті з'явилась жінка яка мені колись подобалась,звісно я не проти,я думаю,що був би щасливий разом з нею)Якщо звісно ти не заперечуєш?))

-Таточку,звісно я не проти)Головне щоб ти був щасливий,якщо щасливий ти,щаслива і я))

І я підсунулась ближче до свого тата,дуже сильно обняла його і поцілувала у щоку))Звісно я не проти,якщо вона йому подобається то хай зустрічаються,головне щоб він був щасливий)))

Минуло декілька днів,я вранці піднялась з ліжка і вирушила до тата,він ще вчора мені сказав,що має для мене чудову новину,хоча по його щасливому обличчі я зрозуміла,що це буде за новина)

-Доню,я хочу щоб ти знала,ми з Оленою Миколаївною вирішили одружитись)

-Справді?)Тату,це чудова новина))Я дуже за вас щаслива))

-Дякую тобі,доню))І ще ми вирішили,що ми всі разом переїдемо до їхнього будинку)Він дуже великий,красивий,тобі сподобається)Буде окрема кімната так як ти хотіла))

Ого,оце новина!Я цього звісно неочікувала,мені подобався наш маленький будиночок,я не хотіла звідси їхати!

-Тату,а якщо я не хочу)Мені подобається цей будинок,я вже достатньо доросла,зможу і сама тут жити,а ви їдьте собі)

-Ні,доню)У Олени ще є син Артур,він якраз твого віку,вам обом буде весело,я впевнений,що ви подружитесь))

-Але тату...,-і тут я помітила як тато відразу став сумнішим,усмішка зникла з його обличчя,очі припинили трохи світитись радістю і щастям,мені його стало шкода,я його давно не бачила таким веселим і усміхненим тому я все таки на силу погодилась переїхати разом з ними.

Їхали ми довгенько,я встигла прослухати 100 пісень і трішки поспати)І нарешті ми під'їхали уже до нашого нового будинку)Так,він був досить гарний,більший чим наш,з червоної цеглини,на вершечку криші були два дерев'яних котика і як ви думаєте якого вони були кольору?Звісно,що червоного))за кількістю вікон можна було здогадатися,що кімнат всередині дуже багато)

-Доню,не соромся,проходь)Відчувай себе як у дома))

Звісно цей дім тепер мій,але від нашого він відрізняється багато чим, кількістю параметрів,кімнатами , в нашому будиночку відчувалось родинне тепло, кохання,але після мами звісно,це все просто зникло разом з нею.І коли я вирішила піти подивитися свою кімнату то Олена мене зупинила.

-Почекай,доню)Зараз я покличу свого синочка і він покаже тобі вашу з ним кімнату))

Що??Стоп,не зрозуміла!Я буду спати з хлопцем у одній кімнаті,ви серйозно??А як же моя велика,окрема кімната??!Це жах якийсь!І коли вона зібралась покликати свого "синочка" тепер її зупинила я,все тепер ми в розрахунку!

-Послухайте Олено,ви ж казали,що в мене буде моя окрема кімната,що я ні з ким не буду в одній кімнаті)