Прогулянка 1

6 липня 13:40 Я сиділа собі в інст, і нічого не робила. І тут мені подзвоніл лівий номер: -Ало? - каже мені в трубку муржской голос -Ем .. А це хто? -Запитала я -Я -Хто я? -Ну Марк -Аааа ... -Так че, підеш гуляти? -Не думаю що мені будуть раді .. -Та кинь! Приходь ти, о 19:30 біля ТЦ ззаду -Нууу окей) вечір 19:00 Настав час збиратися. Отже, що ж надіти? Хм .. напевно одягну все кремове. У підсумку вийшло так: кремові джинси з вирізом на колінах, топ з бретельками і наверх накидка. Одягла кремові кросовки взяла телефон гроші і пішла. Що то мені це не подобається .. Напевно як завжди киданули мене або кудись пішли .. я стояла так п'ять хвилин. І тут я відчула як якась ганчірка затикає мені носа ...і .. все як в тумані .. прокинулася я в якомусь темному приміщенні прив'язана до стільця. У мене серце занадто сильно билося і я дуже хотіла їсти. Я почула що двері відчинилися і там увійшли Марк і Карина. -Що ви від мене хочете? пошепки запитала я -Від тебе то нічого -з посмішкою сказала Карина -а ось від твоїх батьків, гроші -Прошу не чіпайте їх! - благала їх я. -Зараз подивимося, як сильно вони тебе люблять-сказала Карина і подзвоніла комусь, напевно моїм родітелям.- Вони не беруть трубку .. -Добре, потім зателефонуємо - пішли, ми не закінчили. -Звичайно пішли. Коли вони пішли я почала розглядати приміщення. Пуста кімната. Далеко є вікно забито дошками, а навколо якісь труби. Опа! Як жде мені пощастило.Біля мене лежала Розбита пляшка, я хотіла її дістати але в підсумку впала .. І .. я здригнувся і встала з ліжка. Це був сон? Фууух, а то я вже подумала..Сколько часу? 12:19 блін, це ж я повинна сьогодні на прогулянку йти, сподіваюся сон буде не правдивий. Може подзвонити Марку, може він візьме з собою сестру? Може потоваришую з нею