І Дев’ян виглядав… дуже серйозно. Занадто серйозно. Навіть жорстко. Наче щось у ньому різко клацнуло. І я чомусь зрозуміла: нічого доброго він зараз не думає. Каспіан підійшов до нас спокійно, але в його очах було щось різке, насторожене.
— Це твій хлопець? — запитав він, ніби між іншим.
— Так, — я миттєво взяла Дева під руку, якщо я так зроблю… я не розуміла, що я роблю.
Перевіряю реакцію Дарроу чи може виводжу його на ревнощі? А може намагаюсь доказати, що без нього мені добре?
— Приємно познайомитися. Я Каспіан Дарроу, її опікун, — він простягнув Деву руку.
— Дев’ян… — почав той.
— Соґон, — холодно закінчив за нього Каспіан.
Я аж зупинилася. І Дев, і Каспіан стиснули руки так міцно, що кісточки в обох побіліли. Це вже не рукостискання — це змагання.
— Звідки ви знаєте прізвище Дева? — нарешті запитала я, недобре передчуваючи.
— Дева? — перепитав Каспіан з легкою, майже насмішливою посмішкою. — А, Дев’яна. У тебе в телефоні побачив, Аді.
Аді? Я відчула, як у мене очі лізуть на лоба. Я ледь не подавилася повітрям, але стрималася. Дев кинув на мене короткий погляд і майже відразу повторив тим самим тоном, трохи перекривляючи:
— Он як, Аді.
Я ледь не вдарила його ліктем. Що вони роблять? Вони що, змагаються за те, кого більше дістане моє ім’я?
— Дев, ідемо, — я різко обірвала сцену. — Мій викладач… трохи психічно хворий.
— Психічно хворий? — посміхнувся Каспіан, але вже без жодної теплоти.
— Пішли, — повторила я.
Нарешті ми вийшли з аудиторії. Дев йшов вперед довгими кроками, а я мусила наздоганяти.
— Дев, що відбувається? — я ледве втиснула слова між кроками.
— Нічого, Аді, — сказав він так рівно, що стало ще гірше.
Він відкрив переді мною двері машини, не глянувши на мене.
У машині стояла важка, неприємна тиша. Дев завів двигун, але не рушав. Я вже відкрила рот щось сказати, коли він випередив:
— Чого взагалі приїхав?.
— У мене теж це питання. Я не погоджувалась на зустріч. — я повільно повернула голову до нього.
Дев дістав телефон, розблокував і простягнув мені. На екрані — його повідомлення.
«Адель, доброго ранку» — від нього. Статус: прочитано.
#3460 в Любовні романи
#1550 в Сучасний любовний роман
#346 в Молодіжна проза
Відредаговано: 12.01.2026