Я знизала плечима і відповіла спокійно:
— Нічого. Ми просто працюємо над одним проектом.
Вона глузливо розсміялася:
— Правда?
— А мен здалося, що ти хочеш його закадрити…
— Ти або неадекватна, або неадекватна. Іншого варіанту у мене нема. — посміхнулась я.
— Помовчи, зараз я говорю!
— Вперед. — махнула я рукою.
— Доведи мені, що ти нічого не відчуваєш до нього.
— Як? — я відчула, як серце калатає.
— Дай подумати… Закохай у себе… Андре з 4 курсу. — Вона нахмурилась. — О ні! Я придумала краще. Міс’є Дарроу.
— Що? — я ледь прошепотіла. — А ще тобі чого?
— А що? Значить ви з моїм… хлопцем… — почала вона…
— Забудь, я зроблю це. — погодилась я. — А зараз відчепися від мене.
Зараз я хотіла додому і все. Звісно я пожалкую потім.
#2716 в Любовні романи
#1234 в Сучасний любовний роман
#252 в Молодіжна проза
Відредаговано: 12.01.2026