Розділ 13. Перестановки

2038 рік грудень. 
Україна, Одеса
Офіс СБУ при
BERLIN CITY TOWER

    В глибині сучасного бізнес центру, на 80 поверсі де розташовувалися адміністрація регіонального відділення СБУ в конференц залі  панувала напружена атмосфера. Просторий зал з високими стелями та важкими дерев'яними меблями, оздоблений сучасними екранами та картами на стінах, здавався надто тісним для присутніх. У центрі довгого столу висів тривимірний голографічний образ схожий на кристалічну сферу, яка часу від часу переливалась слабкими  спалахами світла. Під приглушеним світлом люстри зібралися п'ятеро людей, кожен з них у діловому одязі, але з усіма емоціями на обличчі від скепсису до стриманої цікавості. На чолі столу сидів генерал Сергій Кравченко. Сивочолий чоловік із суворими рисами обличчя,  похмуро дивився на своїх підлеглих. Він взяв зі столу білу чашку, відсьорбнув декілька разів та  відкрив нараду. 
-    Панове, у нас на столі коротка ввідна інформація по суті справи із артефактом. Також зараз ми почуємо доповідь полковника Гарпуна. Що скажете? Він оглянув присутніх. Учасники уважно роздивлялися документи які їм роздали та  схвально махали головами.
- Що ж панове не буду довго розсусолювати та розпочну з головного . Будівництво на об'єкті завершене на 90 відсотків . Тож це питання на зараз більше не актуальне. 
- Головне на повістці це пробудження артефакту. Так ви правильно почули Він пробудився і ключем до нього став ось цей чоловік. Гарпун натиснув на щось на своїй металевій ручці ,і поряд із голограмою артефакту з'явився образ чоловіка. Це чоловік директор будівельної фірми яка виконує наше замовлення. Короткі відомості про нього ви знайдете на третій сторінці. Так сталося що з появою його не об'єкті, артефакт пробудився та став активний. Вчені які працювали зафіксували невідоме випромінювання, яке активно впливало на електропристрої. Науковці швидко зрозуміли, що випромінювання скоріш за все виконує функцію сканера.  Коли чолвік наблизився до ангару із Артефактом , той раптом відчинив декілька дверей куди увійшли наші вчені, щоб дослідити це явище і сам артефакт. І ось що цікаво, чоловік який якимось чином пробудив об'єкт, сам того не усвідомлюючи став також реагувати на це. Подивіться ось це відео .
    Гарпун увімкнув найбільший монітор , і почав демонструвати відео. Монітор ожив та вивів зображення на якому: людина вийшла із прорабського кунга тримаючись рукою за серце не впевненим кроком пішла в сторону саркофага, там він різко взявся за вуха,а далі за очі і через хвилину впав без свідомості.
-    Нічого особливого правда. Запитав усіх спантеличених Гарпун 
-    Ось наступне відео,  і тут все набагато цікавіше. Всього через день, той самий чоловік вже одягнений в скафандр наблизився до саркофагу . Одним різким рухом він відірвав ручку від дверей ,а далі вирвав металеві двері і пожмакав їх як бляшанку.  Провідні науковці вважають його феноменом не менш аніж сам артефакт. Як би то не було але далі ,ми хотіли його затримати ,та марно із здібностями які він здобув це майже неможливо .
    Гарпун зупинив відео ,в залі почувся гомін. 
-    Те що далі ви можете ознайомитися вже самостійно, доступ до відеофайлів сьогодні вам нададуть по закритій мережі на ваші персональні робочі місця.  Отже якщо коротко то на сьогодні додалося ще два завдання до тих що ми маємо,а саме, це завербувати цього персонажа для співпраці, тим самим досліджувати об'єкт і його , ну і завдання яке випливає з цього це втримати контроль над ситуацією.Якщо є в когось ідеї прошу пропонувати! Гарпун сів назад на своє місце.
    На кожному обличчі присутніх відчувалася стурбованість. Вони говорили пошепки, обмінювалися короткими репліками, поглядаючи на монітори, встановлені на столі перед кожним з них.  Чоловік у сірому костюмі нахилився до свого сусіда і щось тихо прошепотів.  Той нервово постукував пальцями по столу, потім взяв у руки прозорий планшет і встав із свого місця. Генерал прокашлявся. А в центрі інтерактивного столу відобразилися графіки, знімки та відеозаписи. Один із них показував чоловіка. Він зупинив кадр на цьому моменту і приблизив,так щоб було видно обличчя людини. На мить в залі запанувала тиша, коли Генерал, важко зітхнувши, почав говорити.
-    Ми не маємо права зволікати. Його голос був чітким і рішучим. - Дані, які ми отримали, свідчать про те, що артефакті його технології за межами людського осягнення  У нас обмежений час, аби дослідити це, і вирішити, як діяти. Чим довше ми будемо зволікати тим більше буде виникати ризик витоку інформації. А я нагадаю, що основна наша ціль це отримати вигоду з цих технологій для нашої держави. Та здобути перевагу на  геополітичній карті світу….Він запнувся,та виправився:- Маю на увазі геополітичній карті планети ,схоже ми далеко не єдині в світі.  Тож я згоден з моїм колегою ,ми маємо взяти у штат цього хлопця ,та зробити його партнером, а не джерелом витоку інформації. 
    Повітря в залі стало ще більш напруженим. Учасники наради почали думати над цією пропозицією. Генерал зрозумів, що ніхто не наважується зробити заперечення чи запропонувати інший варіант,  і сам промовив далі !
- Пропоную взяти його в штат!
    У відповідь підвівся Гарпун. Він прочистив горло і заговорив обурливим голосом. 
- Його неможливо контролювати, на сторінці 5 я описав детально його характер . Це виключно не підходящий …Його перебив генерал і вказав пальцем сісти назад.
- Олег заспокойся! Іншого варіанту у нас не має. Отже владою даною мені президентом України приймаю рішення звільнити з посади керівника проекту під кодовою назвою “Артефакт”  Дениса Павловича і назначити на його місце Влада! А також у зв'язку з отриманням нових даних,наказую забезпечити всім необхідним для виконання поставленого завдання. Наказ надійде всім на робочі місця сьогодні після підписання його президентом.

    Туалет був порожній, а в середині панувала майже абсолютна тиша, лише ледь чутне гудіння вентиляційної системи та  слабке дзижчання ламп освітлення порушувало тишу. Двері грюкнули так сильно, що звук відбився від стін. Він увірвався в середину і трясучись від люті перебував на межі вибуху. Його кулаки стиснулись до болю, а різке дихання стало як у дикої кішки  загнатої в пастку.
- Курва,курва,курва!! Вони це зробили... Вони справді це зробили!. Крізь стиснуті зуби плючись слиною прошипів він.  ВІн підбіг до умивальника, увімкнув холодну воду і подивився на своє відображення в дзеркалі. Його обличчя спотворене люттю, скривилось у лютій гримасі. Очі намокли від сліз та почервоніли, а тонкі жилки на лобі вздулись наче ось ось луснуть. Розумне дзеркало, відобразило параметри його стану де рівень стресу зашкалював,а зволоженість шкіри збільшилась у декілька разів. Миттєво дзеркало мигнуло червоним кольором з написом “увага”,а далі видала короткі рекомендації для поліпшення  його стану. Він різко відвів погляд.  І вже трохи стишеним шепітом промовив 
- Мені кінець! Вони мене знищать як тільки дізнаються, що я більше не принесу їм користі ! Злість росла, вириваючись назовні. Він схопив дозатор мила і кинув його об стіну, розбризкуючи його вміст. "
-    Що мені робити ? Що? Він підклав долоні під холодну воду, Сльози покотились з очей, а з рота вирвався рваний і нервовий сміх. 
- Це не кінець! НІ не кінець! Він нахилився нижче до умивальника, важко дихаючи почав  жадібно вмиватись.Трохи заспокоївшись підняв голову і в дзеркалі побачив уже не себе, тепер там  відображалася людина яка  готова на все.
-  Це тільки початок! Прошепотів він і повільно випростався. Тепер його обличчя набуло зловісного спокою. Рішення було прийняте. Він залишив туалет, залишаючи за собою тільки безлад і тишу, яка тепер здавалася ще важчою.