Розділ 12. Оргія

2033 рік. Березень
м. Ко-Ланта. Тайланд 
Отель Lotus Resort and Spa

   Світанок пробивався крізь напів зірвані штори вікон бунгало, огортаючи приміщення жовтуватим світлом. Повітря було важким від змішаних запахів алкоголю, диму та солодкуватих парфумів. Величезний стіл, що займав центр кімнати, був завалений залишками їжі, розбитими келихами та порошкоподібними речовинами. На підлозі валялися уламки скла і порожні пляшки, недопалки та використані презервативи. Разом із розкиданими предмети одягу це створювало хаотичний колаж нічного безумства.
На дивані у кутку лежало декілька оголених тіл, і складно було визначити, чи вони спали, чи втратили свідомість від надлишку випитого. З іншої сторони чоловік із розстібнутою сорочкою і без трусів наполовину зсунувшись із великого крісла, тримав в руці водневий бонг( Бульбулятор), який загрожував впасти на підлогу. Біля його ніг дрімала дівчина в блискучій сукні, яка більше нагадувала клапоть тканини, обмотаний навколо її оголеного тіла. Її макіяж був розмазаний, а волосся розпатлане, наче після бурі.
   Біля дверей, що вели на терасу, стояла напіввідкрита пляшка шампанського, її вміст повільно стікав липкою калюжею на підлогу. Тераса була захаращена пластиковими стаканчиками, порожніми тарілками та зім'ятими серветками. Декілька стільців валялися на боці, а зламана парасолька лежала у кутку, ніби свідчила про відчайдушний бій із вітром чи руками нетверезих гостей. Неподалік долинали звуки моря. Воно тихо шурхотіло , наче намагалось змити залишки вульгарної ночі.
Коли таємничий гість непомітно увійшов до будівлі, сонце вже заливало безжальним світлом кожну деталь нічного розгулу. Він пересувався мов тінь, озброєний невеликою, але високотехнологічною камерою. Наводячи об'єктив то на одну то на іншу сторону намагався повністю зняти атмосферу задимленого бунгало від сигарет, змішаного запаху алкоголю, наркотиків та поту. Коли відеокамера зробила свою справу, таємничий особа гучними кроками попрямував до людини яка розвалилася на кріслі . На шляху він навмисне зачепив порожню пляшку від елітного алкоголю, так що та дзвінким звуком покотилась по підлозі. Але на це ніхто не звернув уваги. А за мить гість уже стояв перед чоловіком в кріслі. Він ногою пхнув крісло. Бонг який ледь тримався у руці чоловіка впав на підлогу і розбився. Але чоловік не прокинувся, лише злегка повернув голову на бік і два рази плямкнув сухими губами. Не досягнувши бажаного ефекту, незнайомець , озирнувся побачив пляшку із горілкою. Взяв її і вилив на голову сплячому. Той з незадоволеною гримасою застогнав і спробував відкрити одне око,але марно.
- “Вставай мразь!” Почув через сон він. А далі гарячий ляпас обпік його щоку. ВІд несподіванки він широко відкрив очі, але ще не встиг усвідомити, що відбувається .
- “Грандиозная ночь”. Холодно промовив гість, витераючи серветкою руку яка вдарила ляпас, а потім  кинув у нього.
- “Но для тебя она станет последней такой“ Невідомий помахав перед носом чоловіка відеокамерою .Той зблід, його обличчя наповнилося жахом. Він всівся краще у кріслі і однією рукою спробував стерти з обличчя залишки вологи від горілки,а іншою прикрити оголені геніталії.
- Що тобі потрібно?Прохрипів він, кидаючи тривожний погляд на незнайомця.
Гість зморщив ніс зробив кілька кроків назад, його постава була наповнена впевненістю.
- “Вы будете делать все, что я скажу, иначе обо всем этом узнают все,жена и близкие!И представь себе реакцию твоих коллег на заголовки в новостях? Какие будут последствия для твоей карьеры!?”
Бідолаха ковтнув, намагаючись приховати паніку. Відмовлятися було марно кожна секунда відео скаже більше, ніж будь-які виправдання. Він знітився відчуваючи, як його життя починає руйнуватися прямо на очах.
    У цей час, на підлозі почала приходити до тями напівгола дівчина. Вона підняла брудну голову ,озирнулась навкруг, незграбно почала підводитись блиснувши шмонькою, та голими грудьми які розлетілись у різні боки. Чловіки замовкли та перевели погляд на неї . Вона ж хитаючись відліпила прилипший презерватив від голої жопи, спробувала поправити тряпку, що колись була сукнею та покульгувала в сторону туалету.
  - Слыш Дениска! Ты это, давай одевай трусы и выйдем потолкуем в другом месте об этом!


2038 рік Осінь.
Україна, Одеса
вул. Троїцька
Бар “Горіх”

   По вулиці Троїцька серед міської метушні, за невеликою вивіскою “Горіх” і металевим сходами вниз, ховається бар із загадковою атмосферою. Всередині повітря наповненене запахами горіхів, пива і легкого аромата кави з карамеллю. Приміщення залите м'яким світлом лампи Едісона, які висять на ланцюгах з грубої сталі. Цегляні стіни зберегли свій первісний вигляд, подекуди вкриті графітами та постерами минулої епохи. а підлога вкрита лушпайками від різних видів горіхів. Вздовж однієї зі стіни тягнеться дерев'яна потерта від років використання барна стійка. У кутку приміщення старий музичний автомат, з якого лунають тихі рокенрольні мотиви, змішуючись з приглушеними голосами гостей. На столиках свічки у скляних банках із під пива,а їх тремтливе світло створює тіні, що додає антураж таємниці ніби це місце знають лише свої.
Почувся звук від входу. Масивні дерев'яні двері, потемнілі від часу, з маленьким круглим віконцем, відкрились і з них зайшов чоловік . ВІн швидкими кроками направився у глибину кімнати, туди де сидів одинокий гість.
- “Привет Дениска”. Проговорив чоловік хлопаючи по плечу сидячого гостя.
- Вітаю. Гість не відриваючись від бокалу пива неохотно відповів .
- “А че это мы такие грустные? Ты принес то что я тебя просил “  Гість без слів протянув йому флешку.
- “Молодец Дениска . Вот на держи ,єто тебе так сказать премия , за хорошую работу” Невідомий дістав із внутрішнього карману конверт та кинув його на стіл прямо перед гостем.
- А ты умница , знаешь я не перестаю удивляться. Ты только как полгода получил новую должность, а уже сколько интересной информации добыл . На верху очень довольные . Говорят что если инфа о секретном объекте подтвердиться, то мы как обещали выведем тебя из игры и обеспечим тебе шикарную жизнь на горячо тебе любимом Тайланде. Невідомий засміявся ,взяв бакал гостя і нахабно зробив кілька ковтків.
- Мы же помним как ты развлекался в том бунгале, весело было правда? Гість від нього відвернувся взяв кілька горіхів із корзини яка стояла на столі і мовчки почав їх жувати. 
- Короче к делу! Наши коллеги скоро организуют одну экскурсию к тебе на обєкт, так сказать посмотреть что там за артефакт такой то?Что это за находка такая от которой все так трясуться ? Ты ж не говоришь нам, да Дениска?  Тонка, трохи глузлива міміка, яка з'явилася на обличчі невідомого демонструвала задоволення і зневагу.  Його губи тонкі та бліді ледь вигинаються в кутиках, але не настільки, щоб це виглядало, як щира посмішка. Один куточок рота тимчасово піднятий трохи вище, що додає посмішці саркастичного відтінку. При цьому його вузькі очі сірі і холодні ще більше звузились.
- Я вже тисячу разів вам повторював “я не маю туда доступа”! Поки що не маю ! Можливо пізніше ,але наразі я знаю те, що повідомив вже! Це артефакт ! Можливо зброя ! Можливо ще щось, я не знаю. В цій флешці що я дав, є деякі папери,це будівельні плани та креслення, по ним ви зможете добре орієнтуватися під час екскурсії! І так, там ще не все добудовано, але головний корпус де таємничий об'єкт ,вже повністю стоїть,я позначив для вас все червоним маркером ,тож ти зрозумієш .
  Незнайомець надпив ще пива, розвернуся і не попрощавшись пішов геть, залишивши Дениса Павловича на одинці.