12 Розділ

*Евеліна

Я прокинулася від будильника. Зразу перевірила телефон. Там було пусто тобто Влад ні разу не написав мені. Гаразд, так і буде. Я прийняла душ, переодягнулася і пішла вниз. На скільки я знаю Олена вже мала бути на місці, але дуже надіюся що її там немає. А замість неї Марія Іванівна готує свій фірмовий омлет. Але мої надії були марні. Я почула, що у кухні Олена та Влад. Цікаво, що він там робить. Коли зайшла побачила цікаву картину. Влад у домашньому одязі допомагає Олені біля плити. Дуже цікаво. 

–Добрий ранок.-сказала я і пішла прямо до Влада, щоб поцілувати у щоку. Не знаю що на мене найшло, але мене бісить ця Олена. 

–Добрий ранок Евеліна Олександрівна.-з не хорошою інтонацією промовила Олена. 

–Коханий, а коли ти приїхав?- на його обличчі спочатку було здивування, а потім усмішка. 

–Зрання, ти ще спала. 

–Ясно. Я хотіла з тобою поговорити на одинці. Може підемо у твій кабінет? 

–Ааа так, пішли.-ми пішли на верх. Розмова буде не приємно, але більше ніяк. 

–Еля, що це було? 

–Нічого, Влад нам потрібно припинити цей шлюб.

–Що? 

–Мені потрібне розлучення.

–Ні. 

–Мені потрібно завершити навчання і взагалі я хочу повернутися в Америку. 

–Ні. 

–Так. 

–Евеліна ніякого розлучення не буде. 

–Чому? 

–Тому.

–Але ж моє навчання.

–Твоє навчання складалося з гулянок та всіляких Алексів та Саш.

–Зато в тебе кожен вечір різна. 

–Евеліна от що ти хочеш? Га? Що ти хочеш почути? 

–Я хочу розлучення. Все дуже просто. 

–Гаразд дам я тобі те розлучення і що далі? Тобі стане легше? Збереш валізу і полетиш в Америку? 

–Так.

–Ти думаєш твій батько дасть тобі спокійно жити? Якщо ми з тобою розлучимося наш з ним договір розирветься і тоді батько ніяк не дасть тобі спокійно жити.

–Це вже будуть не твої проблеми. А якщо ти так хвилюєшся за цей бісов договір тоді одружися на моїй сестрі. 

–Окей. Хочеш розлучення ти його получиш, але спочатку нам потрібно піти на пару заходів. 

–Гаразд. Скільки часу це триватиме? 

–Місяць. 

–Місяць? Ти зараз серйозно? 

–Так, тоді я дам тобі розлучення та навіть кошти для проживання. 

–Вони мені не потрібні! 

–Ще як потрібні. Після того як твій татусь дізнається про розлучення він не дасть тобі ні копійки. 

–Гаразд. Договорилися. 

–Ну тоді сьогодні до шостої маєш бути готова. 

–Куди? 

–На захід. Татов друг відкриває нову колекцію прекрас. 

–Батько Сашка? 

–Так.- після цього Влад розвернувся і гримнувши дверима пішов. А двері за що так? 

Рівно у шість Влад прийшов по мене. На мені був легкий та дуже красивий костюм. Туфлі гарно підчеркували мій зріст. Волосся я зібрала у довгий хвіст. Ну що ж мені подобається. Хоча Влад просто промовчав, але я помітила його погляд на мені. Через 30 хвилин ми прибули до закладу. Влад вийшов з машини, обійшов її, відкрив двері з моєї сторони та подав руку. Я вийшла сама, без його допомоги. Йому це звісно не сподобалася, але це вже не мої проблеми. Заходячи у заклад Влад взяв мою руку та перепелів пальці. Не знаю що йому це звісно дасть. Можливо тут його коханки і так він хоче показати щоб вони краще його берегли. У натовпі я побачила Сашка. Він стояв з сивим чоловіком та про щось з ним розмовляв. Потім він нас помітив та підійшов. 

–Привіт Еля-він обняв мене.

–Привіт. 

–Добрий вечір Влад-подав руку для привітання Владу. 

–Добрий. 

–Рад вас тут бачити, Елю пішли я познайомлю тебе з своїм батьком. Я багато разів розповідав про тебе.

–Пішл...

–Перепрошую Сашко, але я сам познайомлю свою дружину з всіма. 

–Ну гаразд. Тоді я пішов. Гарно вам провести вечір. 

–Дякую, тобі теж. 

Він пішов. Я подивилася сердито на Влада. От навіщо він це робить. Людина ж просто хотіла познайомити мене з батьком. 

–Щось не так? 

–Все не так! Ти можеш не наїжати на людей? Він просто хотів познайомити мене з своїм батьком.

–Ну так, просто хотів познайомити. І про тебе йому розповідав теж просто так. 

–Влад давай не починай. Цей шлюб фіктивний. І твої перепади настрою та твої ревнощі мені до одного місця. Ми всеодно розлучимося через місяць. 

–То ти вирішила вже шукати мені заміну? Дуже добре Елю.. дуже.

Він опустив мою руку і пішов в напрямок бару. Бігти я за ним не буду. Хай шурує. А я тим часом піду до Сашка. 

–Ооо батьку з твого дозволу я познайомлю тебе з Евеліною Кравець. 

–Приємно познайомитися, я Олег Володимирович. 

–Мені теж. 

–Сашко багато розповідав про тебе. 

–Так? І що саме? 

–Казав, що колись ти станеш моєю невісткою.

–Батьку.-сердито промовив Сашко. Невісткою? Я думала, що дівчата просто жартую. А вони значить мали рацію, що до Сашка. 

–Ну а що? Сину хіба це не так? Я б навіть був би радий такій невістці. Вихована, з гарної сім'ї та щей така красива. Шкода, що тебе вже вкрали. Ти ж нещодавно вийшла заміж за Влада Левицького. 

–Так, він десь пішов. 

–Ну звісно не гарно покидати свою дружину на поталу вовкам. Повір дочко тут кожен сам за себе. Так, що будь обережна. 

–Батьку не лякай мені Елю. Елю, він так жартує.- ага жартує. Він здається маю рацію. Тут кожен дивиться один на одного з висока. Нікому немає діла до інших. І куди мене привів Влад і взагалі де він сам блукає? 

–Гаразд, було приємно з вами познайомитися. Я вже піду, пошукаю свого чоловіка. 

–Добре дочко йди. 

Я пішла у напрямок бару, але там Влада як з'ясувалося немає. Тоді у натовпі я замітила мачеху з сестрою. Підійти чи піти далі шукати Левицького? Гаразд піду далі шукати. Не знайду тоді поїду додому. Нічого мені тут самій робити. Я шукала його хвилин 10 так точно, але його ніде не було. Гаразд, немає так немає. Я пішла на вулиці до автомобіля. Водій був на місці. Я попросила його відвести мене додому, але він відмовив. 

–Тобто ви неповезете мене додому? Ви ж водій?