(не)мій

Пролог

*Евеліна

Мій "любий" татко покликав мене до себе в кабінет для важливої розмови. І що там могло такого статися, що мені було потрібно швидко мчати до нього через весь світ для цієї розмови? Помирати надумав? Сподіваюся! Моя любов до батька припинилася ще 8 років тому. Коли він вбив мою матусю своїми руками. Він гадає, що я не знаю хто вбивця мами. Чи може вже знає? Тому покликав, щоб вбити і мене. З цими думками я зашла в кабінет. Батько сидів у кріслі і розглядав якісь документи. Він не помітив мене тому я прокашлялася і тоді він підняв голову. Ну що татку от ми і зустрілися. Рівно 5 років тому він відправив мене в Америку до інтернат-школи. Але що ж могло таке статися, що сам Олександр Кравець покликав мене до себе. Розмову він вирішив почати перший, ну як розмову скажімо привітання. 

–Привіт доню, з приїздом тебе-посміхнувся батько і піднявшись хотів обійняти мене, але просто просунула руку для потискання. Не хватило мені обіймати вбивцю своє матері. 

–Привіт. Перейдемо відразу до справи! Чому покликав?

–Гаразд. Можливо ти знаєш, що в мене заре криза в бізнесі. Не буду ходити кругами. В мене для тебе є новина-ого навіть цікаво стало.

–Ти завтра виходиш заміж! 




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше