ЧИМ ЗАЗВИЧАЙ ЗАКІНЧУЮТЬСЯ ПЕРЕМОГИ

Ніколи не відкладай на потім те, що дороге твоєму серцю.

(афоризм)

— Це ще що таке! — вигукнув Ментор Валенштайн, вриваючись до моєї кімнати в замку Аврори й розмахуючи нашою газетою.

Він навіть не постукав. І не ліниво ж йому було підійматися аж на четвертий поверх!

— А що не так? — щиро здивувався я.

— Ви мене підступно ошукали, і це ще дуже м'яко сказано!

— Вельмишановний голово! Перечитайте, будь ласка, ще раз договір, укладений із нашим альянсом, і скажіть: який пункт ми порушили?

Він сів у крісло, зопалу кинувши газету на підлогу поруч. Його делегація прибула до замку Аврори тиждень тому, і вчора ми підписали договір та отримали грамоту на право володіння островом протягом тридцяти років. З умовою його охорони нашим гарнізоном у кількості сорока бійців і двох катерів. Екіпажі катерів входили до складу охорони. Цивільний персонал не міг налічувати понад п'ятнадцять осіб.

Обумовлювалося також, що наш готель на новому острові може вміщувати не більше двадцяти сімей, із правом розширення до п'ятдесяти через три роки. Цивільний персонал ми теж могли збільшити за взаємною домовленістю. З моменту підписання ми зобов'язалися зняти морську блокаду островів.

Там уже почала відчуватися нестача продуктів, хоча минуло лише три місяці з ночі атаки на арсенал магів. Мешканці островів давно обсіли береги з вудками в руках, не сподіваючись на турботу своїх правителів. А ми не дозволяли виходити в море рибальським шхунам.

Цей хитрий лис тягнув час скільки міг, сподіваючись виудити хоч крихту інформації, яка допомогла б йому з’ясувати справжній стан справ. Але невдоволення люду зростало, а відтік клієнтів змусив його з'явитися до замку Аврори для підписання мирової. При цьому віртуально був присутній Гаспар, Армандо, а фізично — всі інші: тобто Пе, дядько Рудольф і ще кілька впливових людей.

Морська блокада не забороняла відвідування островів з метою зачаття дитини, але нестача продуктів та їхнє подорожчання відвернуло багатьох. А тих, кого не зупинило, змусило залишити острови згодом. Продуктів просто не вистачало навіть мешканцям.

Рада розраховувала розіграти свою карту на обуренні людей і спровокувати бунти через неможливість жити на островах і продовжувати рід. Але вчасно поширена через пресу звістка, що за пів року проблему буде вирішено, а зачаття коштуватиме вдесятеро дешевше, остудила гарячі голови. Підбурювачі марно намагалися підняти народ на повстання.

Газета поки що не повідомляла, як саме проблему буде розв'язано, але люди вирішили почекати. Пів року — не такий вже й термін, якщо ціна справді буде доступною. А обіцянку давала Аврора Девіль. Це ім'я вже було відоме.

Рада островів затаїлася, але чекати надто довго вони не могли. Їхній розрахунок на повстання не справдився. Провокатори та підбурювачі зникали таємничим чином — наші спецпідрозділи діяли тихо. На людях нікого не хапали, але крикуни, що закликали до бунту, просто випаровувалися. Тож Раді довелося йти на переговори.

Гаспар з братом миготів на екрані ноутбука, що стояв на тумбочці. Він міг бачити й чути все і кілька разів вставляв своє слово. На островах теж відбулися зміни. Рада залишилася у складі дванадцяти осіб, а як спостерігачі там були присутні кандидати на вільні місця — спадкоємці вбитих чорнокнижників. Щось мені підказувало, що ми з ними ще зіткнемося.

— Ви насипали ще два острови в морі! — гнівно вигукнув Ментор, перериваючи мої думки, і вдарив по підлокітнику крісла сухою долонею.

— А хіба ми обговорювали заборону на будівництво цих островів?

— Так!

— Заборона стосувалася лише створення островів у безпосередній близькості до ваших територій. Почитайте, що написано в договорі: "...погоджуємося не створювати нові острови в архіпелазі чотирнадцяти магічних островів...". Внизу є примітка, що тлумачить поняття "архіпелаг", там зазначено: "Архіпелаг — група островів, розташованих близько один до одного. Острови в архіпелазі мають спільне походження та схожу геологічну будову". Усе, що не розташоване поруч, а також не має схожого походження та геологічної будови з вашими чотирнадцятьма островами — не стосується нашого договору, не належить до архіпелагу і не підпадає під угоду. Усе за законом.

— Ви дуже переконливо зіграли свою роль. Я відчував підступ, але мені бракувало часу та інформації!

— Підпишіться на нашу газету, і матимете свіжі новини з перших рук! — сказав я, наливаючи йому напій із глечика.

У нас уже теж з'явилися скляні склянки та кувшини. Принаймні в мене в кімнаті та в Аврори. Він криво посміхнувся і прийняв склянку.

— Чого у вас не відібрати, так це люб'язності, запобігливості та ввічливості!

— Як там ваша онука? Чи подобається їй у нас?

— Її дедалі більше зачаровує ваша Аврора. Причому робить це не навмисно, а мимоволі. Вони цілий день разом. Навіть у басейні. Але що буде далі? Який ваш наступний хід?

— Не знаю, — знизав я плечима, — я не втручаюся у велику політику. Відпочиваю і намагаюся трохи заробити, поки фінансові монстри перекроюють карту цього світу й охоплюють щупальцями свого впливу нові галузі. Нові виробництва тільки налагоджують, тому потрібні колосальні кошти, яких у мене немає. Одне можу сказати точно: якщо Гаспар був багатий, то тепер стане просто непристойно, казково багатим. Раджу частину грошей покласти в його банк, бо передбачаю, що скоро відсотки за депозитами знизяться. Йому будуть просто не потрібні чужі гроші.

— Чим же особисто ви займатиметеся?

— Скажу вам абсолютно чесно — мене цікавить будівництво. Це дуже перспективний напрямок. Будинки мають складатися зі стандартних елементів, будуватися швидко й бути багатоповерховими. Наприклад, стінові блоки або плити перекриття, віконні та дверні пакети. Такі споруди будуть довговічними і на малій площі вмістять більше мешканців або працівників. Причому в кожного будуть найсучасніші туалет, ванна і кухня. Погодьтеся, ще не кожна таверна може похвалитися таким, не кажучи вже про приватні будинки, де всі вигоди на подвір'ї. Крім цього, кожен матиме доступ до електрики.