ВІЙСЬКОВА РАДА

Перемагають, якщо знають, коли можна битися, а коли ні; перемагають, коли вміють користуватися і великими, і малими силами; перемагають там, де вищі й нижчі мають одні й ті самі бажання; перемагають тоді, коли самі обережні й вичікують необережності супротивника.

"Мистецтво війни" Сунь-Цзи

— Іди за мною, будемо радитися, — сказала Пенелопа і, похитуючи стегнами, пішла попереду.

Це відбулося того ж вечора коли я повернувся з Портового міста. Я так відвик від неї, що тепер навіть її хода здавалася мені трохи порнографічною. Ми опинилися у дворику з басейном. Чому я не здивований? До нас приєднався Брюс. Видно, Пе викликала його терміново, ось він і прибув у цей світ. Ми посідали в шезлонги. Незручно для військової ради, але це ж я запропонував Аврорі змайструвати їх. Їй вони сподобалися.

Я сів і, розслабившись, поклав голову на тугий брезент, розповідаючи максимально детально все, що дізнався від діда, а також передав і розмову з банкіром. Потім дістав з кишені учетверо згорнуту карту, накреслену на аркуші формату А4, і, простягнувши руку, поклав її на низький столик.

— Виходить Тлумачув... Здається, не вельми людне місце, судячи з твоїх описів, — зауважив Брюс, але не став розгортати аркуш і просто поклав його в кишеню.

Темно ж, треба світити, та й потрібно ще на справжню карту накласти, щоб зрозуміти, де та що. І цій накресленій карті було вже понад сорок років. Хто знає, що там могло змінитися за такий термін.

— Почнемо з відкриття порталу в цьому світі. Виїжджаєте туди вже завтра вранці, — командувала Пе. — На місці визначите, що допоможе відкрити портал. Переберете різні варіанти і спробуєте відомі для таких цілей пентаграми. Сподіваюся, якась і підійде. Якщо тунель відкриється, почнемо експериментувати. Пропоную кинути туди щось примітне, може, жучок Гаспара. А потім повернутися в наш світ через знайому діру й пошукати той жучок. Наступний етап — передамо через портал щось велике і подивимося, як він працює. Передамо багато посилок і поглянемо, чи не буде він пошкоджувати їх. Потім спробуємо з людьми. До речі, Тіт зв'язувався зі мною по рації. Його підопічні вже навчилися орієнтуватися за приладами і бомбити вночі. Тепер відпрацьовують нічну посадку на обмежений простір без сильного підсвічування. Намалювали палубу в себе на аеродромі, обмеживши її мотузкою. У них залишилося лише три планери. Решта розбиті вщент. Це досить уповільнює процес навчання. Один із курсантів серйозно покалічився. Отже, у нас дев'ятнадцять навчених людей і Тіт допоможе, разом двадцять. Загалом, ми вже готові завдати удару. Розвідка Гаспара збирає необхідні дані щодо Ради магів і складів зі зброєю. Як ми й припускали, Рада неоднорідна. Підбурюють до невдоволення там два мілітаристи, хочуть воювати і плетуть інтриги за спиною голови Ради, вважають його надто м'яким. П'ятеро з Ради налаштовані дружити з усіма всередині Ради, і з партією консерваторів не сваряться. Це виражається в тому, що ця групка часто голосує проти пропозицій голови. Троє — стійкий нейтралітет, і троє підтримують голову. Ось такий розклад.

— Тобто четверо за мир і прогрес, а семеро проти? — уточнив я.

— Френсісе, чим ти слухаєш? Я ж кажу, два мілітаристи, п'ятеро голосують то за голову, то за чорнокнижників, троє — лише за нейтральні рішення, троє — на боці голови. Усі вони, абсолютно всі, не хочуть глобальних змін і готові розпочати війну, якщо зазіхнуть на їхній уклад життя. Немає серед них прихильників миру та прогресу!

— А якісь дані про них є? — ще раз запитав я.

— Завтра передам тобі те, що вдалося про них зібрати. Короткі характеристики, джерела доходів та особистих тарганів цих людей.

Бачу, що вона даремно часу не гаяла, доки я сумував, як герой Байрона на мокрій скелі. І ту скелю, що стирчала над океаном обдували всі вітри! Тобто зовсім не затишне місце.

— Що зі складами зброї? — прогудів зі свого шезлонга Брюс.

Видно, не все йому встигла розповісти Пенелопа, і саме до неї стікалися звідусіль відомості. Недарма вона так вправно відправила мене до банкіра. Вже налагодила зв'язки з усіма потрібними людьми цього світу. Недарма вона постійно тягає рацію в руці.

— Необхідно ще дрон-розвідник кілька разів запустити, відзняти там одне місце. Політаємо вдень і вночі. Є непідтверджена підозра, що частина їхніх запасів зберігається під землею. У цьому випадку ми ризикуємо провалити весь наш план повністю. Там може бути найпотужніша і смертоносна зброя. Ракети і пускові установки. Ми знаємо, що пускові установки ховають по сараях біля гроту, але може ще десь є? Яхту до берегів того острова вже відправили. Будемо чекати фотографій та відео від людини Гаспара і нашого спеціаліста з дронів.

"Вона вже й нашого спеціаліста з дронів має?" — здивувався я.

— Склади на одному острові? — допитувався Брюс.

— Основні — так. Якщо й є ще десь, то малозначущі. Голова побоювався, що у соратників з'явиться своя зброя, і тому все вказує на те, що склад один, спільний. Вони не довіряють один одному, і нам це на руку.

— Якщо є печери, тоді неминуча сухопутна операція, а це великі втрати, — розмірковував уголос Брюс.

— Еге ж, не хотілося б. Але почекаємо відомостей від розвідників. Вони нишпорять по всіх островах, — промовила Пенелопа, і на тому ми вирішили розходитися. Наостанок вона ще сказала мені, що в мене в кімнатах на столі залишили вечерю та чай.

— Вже прохололо все, але ти ж не дуже вибагливий? — повернула вона ледь видиму в темряві голову в мій бік.

Це було приємно, що вона подбала навіть про це. Я піднявся на четвертий, пройшовся коридорами й повернувся до басейну. Так і не скупався сьогодні в морі, хоч у басейні змию втому. Поплававши хвилин двадцять, виліз на край басейну, відсапуючись. Серце сильно стукало, розганяючи кров. Я ще живий! Я рожевий і теплий завдяки Марселетт та Аннет. Потрібно віддавати борги і зробити для цього світу подарунок — демографічний вибух. Я з насолодою почухав ноги. На них залишилося багато сверблячих рубців, хоча й давно загоєних. Все, час іти спати.