Цього вечора, забравши свою кохану з роботи, Ендрю вирішив влаштувати для Ніни романтичну вечерю у своєму готельному номері. На балкончику, з якого відкривався панорамний вид на ріку, встановили столик, розставивши на ньому смачні страви.
– Ендрю, як тут гарно! – промовила Ніна, опускаючись на стілець.
– Хочу, щоб ми побули сьогодні лише вдвох, – Ендрю наповнив бокали червоним вином. – Сподіваюся, ти не проти.
– Ні, – Ніна посміхнулася. Цей чоловік вмів влаштувати сюрпризи. А її душа раділа. Вона пригадала вечір на яхті, В Одесі, коли вони вперше поцілувалися, й від цих спогадів по тілу пройшла солодка хвиля тремтіння та передчуття.
– Радий це чути, – промовив Ендрю. – Є дещо, що я хотів би спитати в тебе, Ніно.
– Я слухаю, – Ніна трохи напружилася.
– Післязавтра субота, – промовив Ендрю, заглянувши в очі Ніни. – Як ти дивишся на те, щоб провести вихідні за містом? Посмажимо шашлики. Запроси дітей, я б дуже хотів познайомитися з ними.
– Я давно не була на природі, – відповіла Ніна. Ідея їй сподобалася, тим більше, що діти теж чекали нагоди познайомитися. – Тож, я не проти. А діти тільки зрадіють. Вони не можуть дочекатися на знайомство з тобою.
– Ось й чудово, я все підготую. Я знаю одне чудове містечко, забронюю котедж на всіх, – Ендрю був дуже щасливим. Він давно мріяв про велику родину, сімейні пікніки на природі. І от нарешті вони почали здійснюватися.
– Хіба таке можливо? – здивувалася Ніна. – Зараз сезон, знайти вільні номери вкрай важко…
– Я знаю господаря, для мене завжди є вільні місця, – загадково посміхнувся чоловік.
– Тоді добре. Ми для Вікі та її подружок ледь знайшли в Одесі вільні номери в готелі та квитки на потяг на наступний тиждень. Серпень – самий ажіотаж. Все заброньовано, – розвела руками молода жінка.
– Наступного разу кажи мені, я владнаю, – промовив Ендрю. – Ходімо танцювати? – спитав він, й коли Ніна кивнула на знак згоди, допоміг піднятися та провів дівчину до кімнати, увімкнувши повільну композицію. Кімната занурилася у напівтемряву.
Ніна відчувала як колотися в грудях його серце, як і її власне, що вже давно завмирало від одного його погляду та прискорювалося, коли він обіймав, або цілував її.
Вони довго дивилися один одному в очі, доки він першим не накрив її губи солодким поцілунком.
Ендрю ледь стримував свої бажання, адже поруч з Ніною тіло воліло продовження. Він не поспішав з близькістю, не хотів її налякати чи якось відвернути від себе. Ніна ж так само захлиналися від лавини почуттів, що кожного разу накривала їх обох з головою.
Сьогодні вона вперше дозволила собі торкнутися його оголеного тіла, пробравшись руками під футболку. Демон лише застогнав у відповідь, поглиблюючи цілунок. Його руки вже також блукали тілом дівчини, знаходячи чуттєві точки…
Загубившись у часі й просторі, віддавшись в полон почуттів, даруючи один одному сміливі ласки, вони не помітили як неподалік них виник Адам. Всі ці дні він уважно спостерігав за закоханою парою, але майже не нагадував про себе, й нарешті відчув, що обидва повністю віддалися в полон кохання.
Направивши на парочку свій лук, він випустив стрілу… І, о диво, вона влучила точно в ціль, утворивши навколо них рожеву хмарку, що впліталася в аури закоханих, з’єднуючи остаточно їхні душі та долі на довгі роки.
– Ніно, ти зводиш мене з розуму, – проговорив він, нарешті випускаючи її з обіймів. – Боюсь, я не зможу зупинитися…
– Я теж, – прохрипіла Ніна, відчуваючи метеликів, що порхали всередині неї. Всі емоції та бажання загострювалися поруч з ним. – Мені здається, я кохаю тебе, – прошепотіла Ніна, зазирнувши в очі, в яких плескався вогонь ніжності та кохання. – Прошу, не зупиняйся. – Вона воліла продовження не менш ніж Ендрю. Ніна хотіла відчути знову давним-давно забуті відчуття єднання, хотіла знову палати у вогні кохання.
– Ніно, – видохнув він, – кохана. Я теж кохаю тебе, – прошепотів Ендрю, знову даруючи ніжний поцілунок. Підхопивши дівчину на руки він обережно опустив її на широке ліжко, вкриваючи її тіло ніжними поцілунками, допомагаючи позбутися зайвого одягу.
– Довірся мені, – прошепотів Ендрю.
Вогонь кохання спалював усі страхи та сумніви. Вони віддавали один одному всю свою ніжність та любов, з’єднуючись в одне ціле, розпалюючи пристрасть та кохання, піднімаючись разом до самих зірок насолоди…
#535 в Фентезі
#120 в Міське фентезі
#2124 в Любовні романи
#512 в Любовне фентезі
Відредаговано: 11.11.2023