Розділ 21

Ендрю спустився в ресторан готелю, влаштувавшись за вільним столиком. Тут було зручно працювати вдень, адже в цей час відвідувачів було небагато. Замовивши собі кави, чоловік розпочав роботу з документами лікарень, а також звітами, що надходили від його команди демонів-хранителів.

– Вітаю, друже! – навпроти нього влаштувався Ріл, що якраз повернувся після зустрічі з колишнім чоловіком Ніни.

– Привіт, Ріле. Як все минуло? – Ендрю волів знати про кожний крок Вадима й дуже нервував, що не має достатньо інформації.

– Як звичайно, – повів плечима молодий демон.

– Щось нове дізнався?

– Аякже, – усміхнувся Ріл, пригадуючи деталі розмови з Вадимом. – Його бізнес в Польщі збанкрутував, довгий час чоловік тинявся по різних підробітках, шукаючи себе, почав від безвиході пити. Іноді запої могли тривати довгі тижні. Завдяки матері, яка дізнавшись про проблему сина, забрала його додому та возила по лікарнях, Вадиму вдалося побороти цю залежність. Хоча, чоловік зізнався, що тепер шукатиме будь-яку роботу, аби не сидіти на шиї в стареньких батьків, я йому не повірив. Як взагалі можна до такого думатися дорослому здоровому чоловіку?

– Щось не віриться, що це надовго. Звісно, є випадки, коли люди звільнялися від залежності, але не думаю, що Вадим зав’язав.

– Мені теж так здалося, – кивнув Ріл, роблячи ковток кави. – Він полюбляє відпочивати в клубах, а там сам знаєш, алкоголь, дівчата…

– Що ж, там й зустрінемося, – кивнув Ендрю.

– Ось карточка клуба, де він буває, – Ріл протягнув візитівку Хранителю.

– Дякую. Гадаю, саме там ми його зустрінемо. Що з угодою?

– Я розповів йому деталі, але це зовсім не лякає чоловіка. Він готовий на все, заради своєї цілі.

– Дозволиш зчитати те, що він тобі розповів? – Ендрю зосередився та уважно поглянув в очі друга.

– Так, авжеж, – Ріл відкрив свої спогади, знімаючи блокування. І Ендрю завмер на кілька хвилин, вивчаючи деталі розмови за допомогою ментальної магії.

***

– Навіщо ти вирішив повернути Ніну? – запитав Ріл Вадима на зустрічі.

– Взагалі не планував. Я навіть не знав, що вона в Києві. Ото випадково її зустрів у метро. Побачив в її очах лише холод та страх, але подумав, що, можливо, то май шанс налагодити моє життя знову? Я пригадав наше минуле. Ми ж колись були щасливі… – чоловік зітхнув. – Я більше так й не одружився. Всі дівчата, що були в мене після Ніни зникали, як тільки починалися якісь проблеми, труднощі чи непорозуміння. Ніна ж все терпіла та прощала, але я, дурень, не цінував тоді цього… Вона народила дітей, а я…

– Ти кохав її? – спитав Ріл, вивчаючи чоловіка напроти. Він бачив його наскрізь. Бачив, що його не цікавить нічого, крім грошей та власного добробуту. Але вирішив спитати.

– Кохання не існує, хіба не так? – розсміявся Вадим. – Людям просто добре разом, або вони чогось хочуть один від одного. Все інше – лише пристрасть.

Ріл у відповідь лише хмикнув. Що ж, він не помилився, коли визнав у ньому невдаху та егоїста. Вадим шукає легкого життя. І все-таки було ще одне, найголовніше питання, на яке цей дивний чоловік так й не дав відповіді.

– І все-таки чому Ніна?

– Ми добре знаємо один одного. Я дізнався через спільних знайомих, що вона живе сама, діти вже дорослі. Та це й неважливо. Головне – в неї є власна квартира та гарна робота. І я знаю, вона не відмовить мені… Дасть грошей, допоможе…

– Якщо ти так впевнений, що вона тебе пробачить, чому звернувся до нас?

– Так надійніше, – не став приховувати Вадим. – Я не хочу витрачати час на вмовляння та таке інше. Впевнений, її почуття ще живі, а ваша магія лише допоможе посилити їх… І вона знову стане моєю, – Вадим презирливо хихикнув. – Може ще й на роботу влаштує в свою контору…

– І тебе не лякають наслідки магічної прив’язки?

– Які наслідки? – продовжував сміятися Вадим. – Мені казали, що оплата – це душа. А що це? Хіба це не чергові казки? А якщо і є, то вона мені не потрібна. Забирайте. Тільки допоможіть повернути Ніну, зробить так, щоб вона знову робила для мене все, чого я захочу…

Очі демона полихнули вогнем, але Вадим цього навіть не помітив. Що ж цей чоловік вважає, що може розпоряджатися чужими долями, керувати часом та почуттями? Прагне чужими руками та магією налагодити своє життя, при цьому не доклавши жодних зусиль? І не вірить в те, що розплата неодмінно настане…

Звісно, Ріл не збиралися виконувати це прохання. Але тепер вважав за потрібне взяти оплату за те, що Вадим посмів потурбувати їх та ще й з таким проханням.

– То ти не віриш в існування душі? Чому повірив в існування вищих сил? – перепитав Ріл.

– Вашу контору порекомендував один мій знайомий. Він досягнув певної посади в органах влади в обмін на цю саму душу, як ти кажеш, – хмикнув Вадим.

– Я тебе почув. Але нам треба час, щоб все організувати. І поки що тобі краще не шукати зустрічей з Ніною. Чекай на вказівки від нас.

– Гаразд, – Вадим усміхнувся. – І я можу вести звичний образ життя, ну там гуляти, зваблювати дівчат?