Глава 25

Вона стояли так довго. Ліхтарі в парку освічували їхні фігура. На небі вже милувався повний місяць з своїми вірними сестрицями зорями. Легкі пориви вітрі підхоплювали рукава піджаки, від чого ті виконували свій незрозумілий танець.

Аура вже не лила сльози, але вибратись з його обіймів також не могла, бо їй було соромно за свою слабкість.

Саме в цей момент вона горіла, але вже не від дотиків чоловіка, а від сорому, який її охоплював. Переборовши себе вона вибралась з його міцних обіймів, які для неї діяли як захисний щит від усього світу. 

Щоб не зустрітись з ним поглядом, дівчина вирішила мовчки попрямувати до будівль гуртожитку. Адріан також туди йшов, тому між ними була невелика відстань. Коли дівчина раптово зупинилась на половині дороги, то дроу, який поринув у власні роздуми, налетів на неї та відразу відпрянув. Від цього дівчина похитнулась і ледве встояла на своїх двоїх.

Аура скинула з своїх плеч його піджак та просто мовчки віддала йому. Декан не хотів брати свій жакет в юної особи. Не дочекавшись, коли Адріан його забере дівчина просто його кинула на землю та направилась до середини парку.

Чоловік підняв свій верхній одяг та продовжив дивитись вслід на мініатюрну фігурку дівчини, яка попрямувала по доріжці освітленою ліхтарями. 

***

Дівчина не хотіла говорити з ним саме зараз, їй було не до вподоби те, що він вирішив її заспокоїти. Показувати свої слабкості їй не дано, бо цей світ проти неї. Адже, якщо вона довіриться йому і розкаже, що не з цього світу то він в цей же момент її здасть і позбудеться заміжжя, яке йому так не потрібно. 

Відійшовши на велику відстань від нього, вона сіла на лавку та видихнула. Спершу вона думала, що потрапивши в академію все тільки простіше, але вийшло наоборот. 

З'явився наречений, який чомусь хоче зблизитись з нею, до того ще і декан її факультету. 

Аура просиділа так хвилин двадцять, коли її знайшла фея. Після цього вони мовчки пішли до апартаментів дівчини. Адріана вона вже не бачила. Дівчина відчувала легкий голод, але на вечерю йти не хотіла, так як в неї була вірогідність того, що зустріне декана, а цього вона ніяк не хотіла.

Магесса переодягнулась в зручне домашнє плаття та сіла в вітальні, щоб почитати книгу. Раптом її живіт видав звук, який почула фея. І вже через п’ять хвилин на столику перед дівчиною стояв піднос з ароматним трав’яним чаєм та блюдо з канапе різних видів. 

Як потім пояснила Нея, такі прості закуски до чаю можна замовляти до апартаментів. Це не могло не порадувати дівчину. Вона запропонувала розділити свою скромну трапезу з феєю, але та відмовилась, сказавши, що в неї багато справ і вибачившись покинула Ауру.

В самотності дівчина мала можливість розслабитись та за чашкою чаю подумати, про сьогоднішній день та всі події, які відбулись.

Згадуючи все, дівчина пригадала про дивну ситуацію в оранжереї. “Завтра в першу чергу потрібно навідатись туди та дізнатись, що це було!”

З такою мотивацією дівчина продовжила свою трапезу за читанням книги, поки не прийшла Нея.