Коли Тея відкрила очі, то над нею стояла та сама дівчина, а також незнайомий чоловік середнього віку. Голова запульсувала біллю, але підкинула спогади про нього. Це був батько Аури, а дівчина була її особистою служанкою Анною, яка була звичайною людиною, без магічних сил. Аура була в теплих стосунках з нею.
Тея краще роздивилась її. Невисока на зріст, з пухлими формами та рудим волоссям, вона нагадувала їй Фаїру, але молодшу. Вона не розуміла чи це збіг чи так має бути.
Потім вона перевела погляд на батька Аури. Він був високим, з широкими плечима та підтягнутої статури. Його обличчя було худощавим, з різкими скулами та тонкими губами. Очі були тенко карого кольору, що додавало йому суровості. Волосся кольору воронячого крила було з проявом сивини, що видавало його вік.
Некромант був схвильований, так як не розумів, що з його дочкою, адже сканування не показало нічого поганого. Тея згадала, що Аура писала в листі та видала фразу, яку рекомендувала дівчина:
Сказав він це холодним тоном, а потім встав і вийшов з ванної. Дівчина зрозуміла, що теплих стосунків з батьком в Аури не було, а отже і в неї також не буде. “Так може і краще” – подумала Тея і вздихнула, згадавши свого тата. В неї от,на відміну від Аури, з батьком були дуже теплі стосунки, бо той хотів давати їй любов не лише свою, але й матері, якої в неї не було.