Глава 2

Аура бігала по своїй кімнаті та все гадала, як їй провернути таку велику аферу. Вона зрозуміла, що їй потрібно назбирати батареї енергії, бо їй не хватить власної сили для задуманого.

Нечестивий, як їй Аурі Некрополь, дочці одного з найвидатніших некромантів, самого Білзеба Некрополя, радника нашого монарха, і взагалі чоловік, якого знає кожна людина. Як їй тепер викрутитись з ситуації, що побачила у видінні, вона не зможе цього зробити. Щоб там не казали вчителі, які навчали Ауру, вона взагалі не була некроманткою. Як взагалі таке можливо, щоб вона не мала дару до некромантії, у світі де живуть одні некроманти та дроу. Дівчина відчувала тягу до цілительства, як таке могло статись.

Але Аура знайшла вихід, вона обшукала всі світи, які існують та знайшла її. Точну копію себе, до того ж з магічного світу. Це єдиний вихід, хоч і доведеться пожертвувати своїм та її життям.

- Ми скоро побачимось, Тея Ельдарі, - сказала в темряву Аура.

***

Після роботи Тея піднялась до своєї кімнати та почала ходити  кругами, по своїй скромній площі. Кімната дівчини була маленькою, ну звісно не крихітною, але і не апартаментами. В кімнаті був невеликий комод, дзеркало, стіл і два крісла, а також ліжко. Через єдине віконце пробивалось світло, вже смеркало тому кімнату освітлювали останні промінчики сонця. 

Зробивши кругів десять чи п’ятнадцять Тея сіла на ліжко та вздихнула. Вона не могла зрозуміти чому вона бачила те видіння і яким чином, адже в неї ніколи нічого подібного не було. Дівчина встала та подивилась в дзеркало. З нього на неї дивилась юна магесса з темно каштановим волоссям, зеленими очима, які блистіли та круглому обличчі. Маленький носик дивився гармонічно до її зовнішності, можна було сказати, що вона красива. Звісно не неземна красуня, але багато кому було б приємне її обличчя. Глянувши на свою фігура вона зрозуміла, що було краще якби в неї були пишні форми, як у Фаїри. Але Тея була худощавою дівчиною, з гарно вираженою талією та красивими руками, але без пишних грудей та бедер. Вона підняла свою руку та глянула на довгі красиві пальці та тонкі зап’ястя, таки руками на роялі грати, а не тісто місити. 

Магесса знову впала на ліжку без сил. В голові крутилось багато думок від яких вона починає боліти. Тея прикрила повіки:

    -  Подумаю про все завтра, – зітхнула вона та заснула.