3 (2)

Я не гаяв часу на зайві роздуми – зрештою, студентам це могло коштувати життя, і я сумнівався, що це посприяє успішному проходженню перевірки. Треба негайно втрутитись. Студенти не зможуть самотужки? Чудово, в такому випадку, я особисто спопелю тих зомбі, а потім підніму щось простіше, якщо резерву вистачить.

Белла зиркнула у вікно і поспішила слідом за мною. Очевидно, теж зрозуміла, чим це все загрожує, і не хотіла бути причетною до чергової трагедії.

Я навіть не подбав про те, щоб зачинити кімнату, нитки некромантії і так самостійно переплелись одна з одною, блокуючи вхід. Не було часу переконуватись, що потім я зайду всередину без проблем, а не як минулого разу, зламуючи та переплітаючи всі батькові чари.

На сходах я мало не перестрибував через дві сходинки. Подолав уже перший проліт… І різко загальмував.

Белла врізалась мені в спину.

Переді мною стояв вбраний у все чорне незнайомець. Від нього явно віяло темною силою, хоча, здається, не некромантською. Довге темне волосся було стягнуто у хвіст і шалено контрастувало з блідим втомленим обличчям.

Скроню навпіл ділив шрам. Він доповзав аж до вилиці, тоншав, перетворюючись майже на  білу нитку. Другий слід старих ран я побачив на гострому вусі; його ніби намагались відітнути, а потім приживили магією, і в нагадування лишилась тільки біла смужка.

Незнайомець вклонився мені, але дещо насмішкувато.

– Лорде Майє, – посміхнувся він так, що у мене аж мороз по шкірі побіг, – ніколи не думав, що одного разу мені доведеться перевіряти мого власного Учителя… Та все ж, дуже радий зустрічі.

Я жодної радості не відчував. По-перше, у незнайомця на лобі було написано, що він не думає про мене геть нічого хорошого, і це не дивно, якщо мій батько був його наставником – явно ж зіпсував все, що міг зіпсувати!

По-друге… Я поняття не мав, як його звати, а мав би знати! Бо ж він сам каже, що ми нібито давно знайомі.

Ну, і по-третє, він явно збирався нас затримати. А поки ми розмовлятимемо, піднята моїм батьком нежить вже добереться до студентів.

В тому, що самостійно захиститись вони не зможуть, я майже не сумнівався.

– І я радий, – посміхнувся я натягнуто, простягаючи йому руку. – Хоча чекав дещо інших перевіряльників… Як мінімум, більше вдатних до некромантії.

Він стиснув мою долоню міцніше, аніж треба було, і хитнув головою.

– Ваші сумніви в мені незмінні, все, як завжди, – зронив байдуже. – Проте, переконаний, – він примружився, – я зможу розібрати, наскільки ви кваліфікований, лорде Майє, навіть не користуючись аналогічною до вашої магією.

Белла нарешті втямила, що розмова повертає кудись не туди, тож протиснулась повз мене і протягнула незнайомцеві руку.

– Приємно познайомитись, – прощебетала вона, – Ізабелла. Можна просто Белла, – отже, ім’я для прикриття вона взяла подібне до рідного, аби не було плутанини. – Отже, лорд Майє був вашим наставником?..

– А тепер наставляє вас? – вигнув брови чоловік. – Людину? Він змінює своїм принципам, дивина…

– Ну, можливо, мій наставник позбувся ельфійського расизму, а ви ще ні, коли вже не бажаєте представитись, – фиркнула дівчина.

Перевіряльник навіть не спохмурнів. Здається, він просто не приймав ці уколи на свій рахунок. Проте ім’я назвав, і я був дуже вдячним Беллі за те, що вона все-таки достатньо його спровокувала.

– Орельєн Брезаз, – назвався він нарешті. – Радий нашому… Знайомству. Що ж до расизму, то ви дарма звинувачуєте мене в цьому і дарма ідеалізуєте свого наставника.

– Думаю, на практиці дізнаюсь, хто з нас правий.

 – Панове, – кашлянув я, – ваш діалог дуже цікавий, тож, сподіваюсь, ви продовжите його без мене. Бо мушу вирушати на заняття…

Хотів сказати, що не маю звички запізнюватись, але згадав, за кого саме я говорю, тож обрав інакше формулювання.

– Не хочу, аби всі розваги сьогоднішнього заняття пройшли без мене, а студенти вже підібрались до самого цікавого…

– Он як, – гмикнув Орельєн. – Дуже добре. В такому випадку, я складу вам компанію.

Я ледь стримався, щоб не вилаятись.

Не знаю, що мій любий татко зробив цьому чоловікові, але пройти перевірку буде ой як не просто. Ще й так, аби при цьому себе не видати.