Натовп на площі ревів від захвату, але для команди «Неймовірної Удачі» світ завмер. Вони стояли на сцені, дивлячись на сяючу істоту, що назвалася Кармою.
— Підвищення? — перепитав Тиміш, відчуваючи, що його мозок, який звик до будь-яких дивацтв, зараз може дати збій. — Але ж... моя робота закінчена. Баланс відновлено.
Карма весело розсміялася, і від її сміху в небі розквітло кілька нових, раніше не бачених сузір'їв. — О, мій милий хлопчику! Те, що ви робили — це було не відновлення балансу. Це було тестове завдання. Вступний іспит. І ви, — вона обвела сяючим поглядом Елару, Борна і Тиміша, — склали його на «відмінно з плюсом і кількома вибухами».
— Тестове завдання? — обурилася Елара. — Ми рятували світ! — Ви робили його цікавішим, — поправила Карма. — А це набагато важливіше. Розумієте, у Всесвіту є одна, найголовніша проблема. Набагато серйозніша за злих чаклунів чи сумних драконів.
— І яка ж? — запитав Борн, зацікавлено нахиливши голову. — Нудьга, — просто відповіла Карма. — Велика Космічна Нудьга. Історії повторюються. Герої стають передбачуваними. Злодії використовують ті самі старі кліше. Реальності починають вицвітати, коли в них закінчуються хороші, несподівані сюжети.
Вона підлетіла до Тиміша. — Попередній... скажімо так, Головний Сценарист, пішов на пенсію. Залишив мені записку «я втомився, я йду вирощувати космічні кабачки». І тепер посада вакантна.
— І ви пропонуєте її... мені? — ледь вимовив Тиміш. — Але ж я не сценарист! Я просто... падав. — Ти не просто падав. Ти падав креативно, — наголосила Карма. — Ти не перемагав проблеми. Ти знаходив для них настільки абсурдні, нелогічні й веселі рішення, що сама тканина реальності починала сміятися. Ти не герой. Ти — ідеальний автор комедії.
Вона клацнула пальцями, і в повітрі з'явився сяючий контракт. — Я пропоную тобі і твоїй команді нову роботу. Не рятувати світи. А робити їх вартими порятунку. Подорожувати крізь реальності, знаходити найнудніші, найпохмуріші сюжети і додавати в них трохи... неймовірної удачі. Ваше завдання — дивувати.
Елара дивилася на контракт, і її мозок вже прораховував міжпросторові бізнес-моделі. Борн бачив перед собою нескінченне поле для вивчення нових філософських концепцій.
— Це не наказ, — м'яко сказала Карма. — Ви можете відмовитися. Жити тут, у цьому щасливому, налагодженому вами світі. Бути багатими, шанованими і спокійно дожити до старості.
Тиміш подивився на своїх друзів. Він подивився на щасливий, трохи божевільний натовп на площі. Він згадав свій шлях — від нездари, що боявся власної тіні, до людини, що змусила золото співати, а час — рухатися знову.
Він не хотів спокою. Він хотів пригод. Справжніх.
Він узяв у руки сяюче перо, яке йому простягнула Карма. — Де підписати? — запитав він з посмішкою.
НОВА ГЛОБАЛЬНА МІСІЯ: «НАПИСАТИ ІСТОРІЮ». ТИП: НЕСКІНЧЕННИЙ. ОПИС: ЗРОБІТЬ ВСЕСВІТ МЕНШ НУДНИМ. УМОВИ: ОТРИМУЙТЕ ЗАДОВОЛЕННЯ.
Карма задоволено кивнула. — Чудово! — сказала вона. — Ваше перше завдання чекає на вас. Це світ, де всі розмовляють виключно пафосними, довгими реченнями, а колір сірий вважається вершиною стилю. Їм терміново потрібен дощ із гумових курчат і трохи неону.
Вона клацнула пальцями, і поруч з ними на сцені з'явилися не грифони, а сяючий, схожий на космічний корабель, фургончик з морозивом. — Ваш транспорт, — пояснила вона. — Працює на силі уяви і має відмінну аудіосистему. Щасти!
І з цими словами вона розчинилася у спалаху зоряного пилу, залишивши команду «Неймовірної Удачі» перед початком їхньої нової, абсолютно божевільної і нескінченної пригоди.
Відредаговано: 22.08.2025