Глава 19. Королівський алхімік та нестабільна есенція

Король Щурів Гризун IV, задоволений своїм делікатесом, провів їх до темного проходу, шанобливо пискнувши на прощання. Цей тунель був зовсім іншим. Стіни були обкладені гладким каменем, а підлога була рівною. Схоже, вони потрапили до більш сучасної, «офіційної» мережі таємних ходів.

— Цього немає на карті, — прошепотіла Елара, звіряючись із пергаментом. — Це або новіший хід, або такий секретний, що про нього знав лише король щурів.

Вони йшли недовго. Невдовзі вони почули дивні звуки — тихе булькання, шипіння і чиєсь нервове бурмотіння. Попереду виднілося світло, що пробивалося крізь невелику металеву решітку у стіні.

Вони обережно підійшли і зазирнули всередину. Решітка виходила у велику, круглу кімнату, заставлену колбами, ретортами та киплячими казанами. Це була лабораторія. Посеред кімнати стояв високий, худий чоловік у мантії, розшитій знаками зодіаку. Він з жахом дивився на колбу, в якій клекотіла фіолетова рідина.

— Ну ж бо, заспокойся, моя хороша, — благав він колбу. — Тобі потрібна лише крапля стабільності! Крапелька!

ВИ СПОСТЕРІГАЄТЕ ЗА КОРОЛІВСЬКИМ АЛХІМІКОМ, МАЙСТРОМ ФУЛЬМІНУСОМ. ВІН НАМАГАЄТЬСЯ СТВОРИТИ «ЕСЕНЦІЮ СПОКОЮ» ДЛЯ УЛЮБЛЕНОГО ПУДЕЛЯ КОРОЛЕВИ, АЛЕ ЙОГО ЗІЛЛЯ НАДТО НЕСТАБІЛЬНЕ.

Тиміш, намагаючись роздивитися краще, притиснувся до стіни поруч з решіткою. Це була помилка.

Камінь, на який він сперся, виявився хитким. Він випав зі стіни, пролетів крізь отвір, залишений решіткою, і з тихим «плюх» впав прямо у фіолетову рідину в колбі.

— НІ! — встиг скрикнути Майстер Фульмінус, готуючись до вибуху.

Але вибуху не сталося.

Навпаки, щойно камінь торкнувся рідини, бурхливе кипіння миттєво припинилося. Рідина на очах змінила колір з агресивно-фіолетового на ніжний, небесно-блакитний. Від неї пішов легкий аромат ромашки та меліси.

ЗАВДЯКИ ВАШІЙ ДІЇ «ВИПАДКОВО ВПУСТИТИ КАМІНЬ» (КРИТИЧНИЙ УСПІХ!), ВИ СТАБІЛІЗУВАЛИ НЕВДАЛЕ ЗІЛЛЯ. ХИТКИЙ КАМІНЬ ВИЯВИВСЯ ШМАТКОМ РІДКІСНОГО МІНЕРАЛУ «СПОКІЙ-КАМІНЬ», ЯКИЙ Є ІДЕАЛЬНИМ НЕЙТРАЛІЗАТОРОМ ДЛЯ АЛХІМІЧНИХ РЕАКЦІЙ. СТВОРЕНО НОВИЙ ПРЕДМЕТ: «ІДЕАЛЬНА ЕСЕНЦІЯ БЕЗМЕЖНОГО СПОКОЮ».

Майстер Фульмінус тремтячими руками взяв колбу. Він не вірив своїм очам. — Це... це досконалість! — прошепотів він. — Але як? Невже це божественне втручання?

Елара, яка спостерігала за всім цим, ледь не гризла решітку від заздрості та захоплення. — Спокій-камінь! — прошипіла вона. — Звісно! Він росте лише в стінах, збудованих гномами-пацифістами! Цей замок повен скарбів, а ми їх навіть не помічаємо!

Борн задумливо кивнув. — Іноді відповідь на найскладніше рівняння знаходиться буквально під рукою. Або в стіні.

Майстер Фульмінус був на сьомому небі від щастя. Він почав танцювати по лабораторії, притискаючи до себе колбу. — Я геній! Я врятований! Королева буде задоволена! Її маленький Пупсик нарешті перестане гризти ніжки трону!

Раптом з коридору за дверима лабораторії почулися кроки і тонкий, верескливий голос. — Майстре Фульмінусе! Його величність королева бажає знати, чи готова есенція для її дорогоцінного Пупсика!

Фульмінус зблід і кинувся до дверей, щоб зустріти гостей.

Команда «Неймовірної Удачі» завмерла. Вони були в пастці. Вихід з тунелю був прямо в лабораторії, а в коридорі вже стояла королева або її посланці.

— Що робити? — панічно прошепотів Тиміш.

Елара оглянула тунель. Виходу не було. — Здається, — сказала вона з кривою посмішкою, — нам доведеться скористатися послугами нашого нового друга.

Вона дістала з кишені крихітний шматочок сиру, який завбачливо прихопила, і голосно пискнула, наслідуючи щура.