Нехай, вітер понесе всі печалі мої та образи,
Високо у небо над землею їх розкидає.
І нарешті забуду про них назавжди,
З тобою можу я мріять, бо все погане минає.
В тиші чую голос я твій оксамитовий,
В темряві бачу я очі твої смарагдові,
У повітрі витає твій аромат незабутній,
Але чому ж тоді я одна, в кімнаті забутій?
Нехай, мені насниться сон в якому ми удвох.
І ми танцюємо під пісню мелодійну, чарівну,
Нехай, лунає вона вічно й наяву, а також у думках моїх,
Така красива, незабутня пісня снів...
Відредаговано: 25.09.2025