Глава 25 (епілог)

Через 3 місяці*
Ну, що сьогодні день виписки з роддому. Наша красуня народилася здоровенька, 3.200 кг. Зараз я складаю речі і на швидку руку одягаюся, бо мені тепер головне одягнути свою принцесочку.

Внизу вже зібралися гості і ось я беру свою маленьку кровинку і ми прямуємо на перший поверх. До мене відразу підійшов Андрій і взяв донечку на руки і поцілував мене. Я почала приймати вітання, першими були мої батьки, а потім Єгор з Анею і Артемчиком ( це їхній синок), Назар з Вікою, Ангеліна, Діма і Андрієва мама.

Ми всі поїхали в наш новий будинок. Ми зробили дитячу в рожево-персикових відтінках. Посеред кімнати лежало ліжечко, з правого боку від вікна величезна шафа з дитячим одягом і пеленальний столик. Звичайно спати вона буде в нашій спальні але поки ліжечко тут.

Коли всі гості роз'їхалися по домам ми з Андрієм пішли до нашої донечки в кімнату і всіли біля її ліжечка де вона солодко спала.

-Сонь, пам'ятаєш ти писала, щоб в мене народилася принцеска? Ось вона.
-Андрій я така щаслива- в мене покотилися сльози радості- Це все вартувало того, щоб зараз з коханою людиною стояти і дивитися на нашу принцесу.- він поцілував мене ніжно в маківку.
-Як ми цю красуню назвемо?
-Мені подобається ім'я Єва!
-І мені! Ну так, що в мене тепер дві принцеси? Софія і Єва?
-Ну виходить, що так! А в мене принц Андрій?- він хитро посміхнувся та впився в мої губи.

-Всеее, тепер я ні на крок від дочки нашої не відійду! Так що ЦИМ будемо займатися тільки вночі!!
-Так не чесно, я теж уваги хочу.
-Ну це вже з Євочкою домовляйся!- ми обоє засміялися, а тоді Андрій взяв донечку на ручки, бо вона почала плакати і вона вмить стихла на руках у Андрія, а тоді він мене поцілував і ми троє столи і дивилися як чарівно падають сніжинки з неба...
 

Через 5 років:

Сьогодні ми збираємося на день народження Євочкиного друга Артема. Я вже одягнула свою донечку та відправила Андрія з Євою погратися на вулиці, щоб я одягнулася. Я зробила розкішний макіяж, одягнула нову сукню та туфлі і вже хотіла виходити з дому як до мене підбіг мій маленький ангелок.
-Мама, мам а я впала!
-Євочка ну як так? Подивися на своє плаття, воно все в багнюці... Андріййй -почала кликати любимого.
-Так кохана!
-Ну ви ж гуляли буквально 20 хв, а тепер подивися на її плаття.
-По-перше тобі не можна хвилюватися, ну ми грали в лови і вона впала, ти- він показав на мене пальцем- іди присядь, а ти- він взяв Євочку за ручку і сказав так ніжно- моя принцеско, ходи зі мною.

Так я ж забула розказати, я вагітна двойнею і двома хлопчиками як і мріяв Андрій. Коли вони прийшли на кухню, Євочка зразу побігла до автомобіля, а Андрій мене поцілував і обійнявши повів до машини. Я сама щаслива дружина і звичайно, що мама!
 

                                   Кінець!

Ну, що ж мої любі ось і кінець моєї першої книги... Навіть не віриться, що я самостійно написала цілу книгу і це вже кінець. Звичайно були і недоліки, але я дуже старалася і вклала максимально душі в цей твір. Дуже не хочеться закінчувати цю історію, але потрібно) Дякую вам за підтримку, за позитивні коментарі, а також зірочки. Наразі їх вже 139. Ми з вами неодноразово були на першому місці в #любовних романах і це дуже гріє душу)

Я з вами не прощаюся, бо наразі пишу нову книгу. Сподіваюся вона вам теж сподобається! Але, щоб її не пропустити, підписуйтеся на мене)) ❤️❣️❤️