РОЗДІЛ 9

За вікном світало. Дракониця здавалася мені маренням.

Матінка Врена зі своїми помічницями підійшли до нашої трійці ближче.

– Гик! – Ель висунув мордочку з мого декольте.

– Уті-путі. – Ульфа тут же скорчила до нього зворушливу пичку.

Збоку це виглядало так, ніби гномка заграє з моїми грудьми. Ельфійка ледве з нижньою щелепою не розлучилася, так здивувалася. Та й у мене око засмикалося…

– Що означає «пройшли другий тур»? – спохмурніла Рейна. – Це все…

– Майстерна ілюзія, – переможно посміхнулася дракониця.

– Як ілюзія? – ахнула Альва. – Я ж відчувала жар від полум'я!

– Ми задихалися від диму! – одразу обурилася Ромуна.

– Я вже встигла попрощатися зі своєю красою! – скрикнула Іріль.

Те, що вона з розумом навіть не зустрічалася, діву зовсім не турбувало.

– Ілюзія від найкращих магів-візуалів, – розвела руками матінка Врена. – Відмінно відтворює ситуацію на замовлення.

– А якби ми живцем згоріли? – скривилася Ромуна. – Чи задихнулися?

– Ілюзія виглядала та відчувалася натуральною, але насправді цілком безпечна! – відповіла дракониця. – А як ще я мала перевірити вас на кмітливість, сміливість, взаємодопомогу та вміння працювати в команді?

– Цікаво дракони танцюють, –  видала я.

Жінка зробила кілька пасів руками, і ліжко знову спалахнуло полум'ям. Діви з вереском метнулися до протилежної стіни. Дракониця ж… стрибнула прямо в полум'я.

– А-а-а-а! – заверещали кандидатки.

Я ж оніміла від картини того, що відбувалося. Через кілька секунд вогонь зник – Врена лежала на ліжку в ефектній позі, підперши долонею голову. Жива, неушкоджена та дуже задоволена.

– То це така перевірка була? – У голосі дівчини-перевертня проривалося гарчання.

І я її чудово розуміла! У самої руки свербіли подякувати дракониці за оригінальну ніч, кинувшись їй на шию. Бажано за цю саму шию і потриматися трохи… Та хто дозволить?

– Відбір проходять лише найкращі з найкращих! – Заявила Врена. – Мені в гаремі слабкі діви ні до чого. Майбутні матері для моїх онуків мають бути бездоганними.

Я пирхнула. З її слів можна зробити висновок, що Емметт псує кожну діву у спробі зачати спадкоємців. Тільки ось сам дракон говорив зовсім інше, і чомусь йому мені більше вірилося.

Хоча, пам'ятаючи про спрагу Врени отримати онуків, я могла від неї чекати всього… На що тільки не піде дракониця, щоб стати бабусею!

Випробовувати на собі, на що піде, зовсім не хотілося.

– Я подам скаргу до комітету з відборів! – Випнула губу Іріль. – Це ж знущання!

Судячи з виразу облич інших кандидаток, така думка прослизнула не лише в голові ельфійки. Ось тільки вголос її висловити ніхто не наважився.

Врена спохмурніла.

– Це відбір, дитинко. Тут усе серйозно, – відповіла вона. – Я своїм синам бажаю лише найкращого.

– Але драконові відбори проходять зовсім інакше. – Підтримала обурення Альва.

– Ти вже мала нещастя взяти участь десь ще? – насупилась Чаррая. – Це проти правил.

– Я лише чула розповіді дів, що побували на відборах… – промимрила стихійниця, похнюпивши голову.

– Ах, чула… – посміхнулася гномиха. – Чуткам, значить, віриш, як і ця баламошка?

Ульфа тицьнула пальцем у бік ельфійки.

– Гей! – одразу обурилася та. – До речі, я найрозумніша в сім'ї! Навіть в академії дів вищого суспільства відучилася.

Я скривилася. Нестерпно стало шкода родину ельфійки, раз вона там найрозумніша…

– Сім'я Верроннів славиться оригінальністю, – випнула груди Врена. – І відбори не є винятком. Я сама щоразу продумую випробування.

Ну хто б сумнівався... Не дарма Емметт натякнув, що його матінка активно рятується від нудьги. Як я розумію, за рахунок нервів кандидаток.

– Ульфа, Чаррая, допоможіть дівам зібрати речі та дійти до перехідного порталу, – скомандувала дракониця. – Далі відбір пройде без них.

– Ви ще пошкодуєте, що відмовились від мене! – Заволала Іріль. – Мій рід відрізняється плідністю! У мене дванадцять сестер та три брати!

Врена закотила очі.

– Захисти боги від такої спадковості, – хмикнула вона в кулак. Наче й тихесенько, але всі розібрали. – І робітниця з тебе напевно нікудишня. У гаремі лише збиток буде від такої майстрині.

– Я чудово музикую! – Задерла ніс ельфійка.

– Навряд чи це принесе нашому роду дохід, – підсумувала дракониця. – Лавки та майстерні Верроннів завжди славилися якістю та оригінальністю продукції. Ми не можемо дозволити собі осоромитися.

– Майстерні? – Прошепотіла я Рейні, округливши очі. – Гаремні працюють?

– Звісно. Кожна з кандидаток на відбір в анкеті вказує таланти, які потім можуть бути використані родом драконів, – відповіла вона. – Хто шиє, в'яже, вишиває, плете, виготовляє артефакти чи зілля… Втім, кожна дівчина сподівається стати наложницею голови роду, стати його фавориткою, а краще народити, щоб закріпитися на хлібному місці.