Неформат?

Про маленьку Олю

Ти не спиш, не засинаєш,

Ти кричиш, ти викрикаєш,

Так про тебе скаже лиш чужий.

А для мене ти співаєш,

Колискову витинаєш,

Так будуючи свою країну мрій.

 

Потім тихо замовкаєш,

Засинаєш і не знаєш,

Як за тебе там хвилюються батьки.

Ти сваритись полюбляєш,

Але ти не дошкуляєш,

Це лиш твої перші місяці роки.

 

А коли проснешся зранку,

Посміхнешся й до сніданку

В тата й мами розпочнеться гарний день.

Потім вже стартують мандри,

Відкриття у стилі кантрі

І нові сюжети для твоїх пісень.

 

Що не ріг - нова країна,

Що не метр - нова людина,

В цьому світі ще багато відкриттів.

Вже на  ніжки  хочеш встати,

Бігати, а то й стрибати,

Й за хвости тягати вуличних котів.

 

Але це все буде потім

І, хоч палець твій у роті,

Та у голові вже визріває план.

Як дістатись до газети

Чи стягнути ці предмети,

І умовно поділити пополам.

 

Ось така маленька Оля

І цікава в неї доля:

Доказати всім, що світ іще не спить.

Тільки дай їй трохи волі

Й не забудеш тої Олі,

Бо для неї загадкова кожна мить.

 

Знову вечір, час вже спати

Й час підгузники міняти,

Черговий протест і пісня перед сном.

Потім все враз затихає,

Оля з мамою дрімають,

Цвіркуни лиш не стихають за вікном.

 

2013




Поскаржитись




Використання файлів Cookie
З метою забезпечення кращого досвіду користувача, ми збираємо та використовуємо файли cookie. Продовжуючи переглядати наш сайт, ви погоджуєтеся на збір і використання файлів cookie.
Детальніше