Неформат?
Лист до Ч. Г.
Мене твоя любов і не пускала,
А так би з легкістю я відірвався від твоїх ідей.
Хай те, що було, зникло би, пропало,
Бо ти є найдивніша між людей.
Коли бажання знов мені диктують
Зробити щось та варте тих очей,
Твої ж слова щось, навпаки, мурують,
Ховаючи романтику ночей.
Та було почуття і була віра,
І прагнення знайти той компроміс,
Який, здається, ти також знайти хотіла,
Бо насолоду спільну б нам приніс.
Та знову розмовляємо на різних мовах,
Не розуміючи таких простих речей.
А так хотілось розумітися з півслова,
При тому не відводячи очей.
Мабуть, найбільша помилка у тому,
Що до того моменту сплинув час,
А сумнів супроводжував нас навіть вдома
І серед ночі він діставсь до нас.
Відверто визнаю: я, справді, радий
Й радію, що завершилось ось так,
Бо скільки б не складали ми тиради,
Та щось суттєво не змінилося б, однак.
29.10.2006
Відредаговано: 17.08.2024
Рекомендації книг, Промокоди і Знижки
Підпишись на канал Букнет в Телеграмі і слідкуй за повідомленнями
